Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§14. Зміни приголосних за словотворення

У процесі творення нових слів та їхніх форм певних змін зазнають деякі групи приголосних. Ці зміни передають на письмі.

Таблиця № 31

Таблиця № 32

Таблиця № 33

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

114. 1. Утворіть від поданих іменників форму кличного відмінка, на- звіть звуки, що чергуються.

Друг, луг, Олег, Бог, козак, чумак, чоловік, рибак, бурлак, байрак, пас­тух, Явтух, дяк.

2. Пригадайте й запишіть вислови з народних пісень, поетичних творів із такими та подібними іменниками у формі кличного відмінка.

115. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники (1), прізвища (2), в основі яких відбулося б чергування приголосних відповідно до першого перехідного пом’якшення.

1. Ольга, подруга, сусідка, Наталка, Маринка, донька, ненька, Парас­ка, тітка, Явдоха, Стеха, свекруха, сваха, невістка, Варка, Ониська.

2. Козак, чумак, Варка, Шульга, Явтух, Ониська, конюх, кожух, пасі­ка, Стеха, соха, довгий, пух.

116. Доберіть до поданих слів споріднені чи замініть їх так, щоби про­ілюструвати явище першого і другого перехідного пом’якшення [г], [к], [х], поясніть його.

Тривога, заслуга, Волга, Бук, батіг, поріг, стіг, недуга, мак, морока, одяг, круг, медик, техніка, етика, фізика, інтрига, звитяга, бідолаха, посу­ха, черепаха, музика, черемха, черевик, сміх.

117. Самостійно доберіть слова, в яких можливі названі чергування (на кожний різновид — троє слів), з’ясуйте умови кожного різновиду чергувань.

118. Із поданих речень випишіть слова, в яких можливі чергування, доберіть відповідники, що ілюструють це чергування, запишіть їх.

1. Скородила мати грядку навесні. 2. А на заставі сіно косять. 3. Ніч у місті записую так: «Вечоріло і … знову світало». 4. Коли приходить ві­чність до хвилини, мовчить усе на втомленій землі. 5. Багряне листя коло нас кружляє, кудись летять над нами літаки. 6. Тремтить листок на білім полотні. 7. Тисячу років підряд вітер надривно голосить: «Білі на сонці зго­рять, чорні — потопляться в росах». 8. Листопад — листям, а життя — рока­ми обсиплеться, розвіється навічно. Прийшов коханий з ніжними руками, та де ти ходиш, добрий чоловіче? (Г. Чубач), 9. На одній з вулиць вирубали дерева. Кажуть, вони комусь заступали у вікнах сонце. 10. Наше начало — отут, на землі. Сюди нам вертати в зелені гаї, щоб знову сказати: «Ми — діти твої» (М. Ткач).

119. Визначте і схарактеризуйте всі можливі чергування звуків у сло­вах поданого тексту.

Квітнева ластівка день починає…

Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень її зу­стрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з’являються перші весняні квіточки. Обіч осель прокльовуються тендітними спи­сами півники. Ці справжні рицарі найпершими сповіщають, що весна оселилася біля хати. Незважаючи на ще частенькі морози, вони мужньо переносять випробу­вання своєї долі. Від того й казали: «З’явилися біля оселі півники — весна присіла на призьбі».

З приходом квітня збільшується турбот у хліборобів. Там, де земля підсохла, вже починали висівати ранні ярові.

Долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах теплу весну лелека — одна із найшанованіших у нашого народу птиця. Недарма кажуть: «Прилетів лелека — весну приніс здалека». Саме в цей час до наших країв повертаються з вирію птахи з чорною ознакою. А їхні менші брати вже встигли обжитися. Від того і народилося прислів’я: «У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає».

(В. Скуратівський)

120. Від іменників, поданих у дужках, утворіть прикметники за допо­моги суфікса -ськ-, запишіть їх, узгодивши з іменниками, зверніть ува­гу на звукові зміни. Продовжіть вправу самостійно наведеними при­кладами (4-6).

(Золотоноша) птахокомбінат, (Ужгород) університет, (Одеса) порт, (Острог) академія, (Овруч) кряж, (Прилуки) архітектурні пам’ятки, (Чер­каси) народний хор, (Калуш) район, (Кошице) університет, (Карпати) край, (Гадяч) сади, (Онега) озеро, (Лейпциг) ярмарок, (Гаага) конвенція, (Чернів­ці) область, (Гамбург) повстання, (Запоріжжя) Січ, (Воронеж) заповідник, (Карабах) події, (Білорусь) мова, (Брест) фортеця, (Вільнюс) замок, (Вінни­ця) потяг, (Кременчук) школи, (Мена) вулиці, (Путивль) ліси, (Умань) ден­дропарк.

121. Утворіть від поданих слів іменники за допомоги суфікса -ств-, схарактеризуйте звукові зміни приголосних, позначте їх на письмі.

Убогий, чоловік, птах, вояка, рільник, трюкач, робітник.

122. Від поданих слів утворіть прикметники за допомоги суфікса -ськ- та іменники за допомоги суфікса -ств-. Поясніть звукові зміни перед суфіксами, позначте їх на письмі. Запис оформіть за зразком:

Чумак, товариш, ткач, студент, сусід, овочівник, молодець, юнак, люди, боягуз, брат.

123. Запишіть офіційні назви п’яти областей України, п’яти районів своєї області, кожну назву поєднайте відповідно зі словом область чи район, поряд зазначте неофіційну назву адміністративно-територіаль­ної одиниці. Назвіть зміни.

Взірець:

Чернігівська область — Чернігівщина: [с'к] + -ин [шч] - (щ).

Талалаївський район — Талалаївщина: [с'к] + -ин [шч] - (щ).

124. Від поданих слів утворіть прикметники за допомоги суфікса -н-, запишіть їх, поясніть звукові зміни. Усно назвіть винятки.

Фонетика, пшениця, серце, лексика, місяць, торік, яйце, вулиця, опти­ка, синтетика, гусениця, вранці, смак, рука, ніч.

125. Утворіть від поданих слів вищий ступінь порівняння прикметни­ків, поясніть зміни приголосних.

Рідкий, легкий, високий, багатий, тяжкий, глибокий, дорогий, тонкий, товстий, поганий, молодий, вузький, дужий.

Вибірковий диктант

1. Із поданого тексту випишіть слова, в яких сталися зміни приголосних, і поясніть їх.

Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею та Росією, з одного боку, та Кримом і Туреччиною — з іншого.

Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорозькі козаки при всьому цьому завжди вважали центром сво­їх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштову­вали свою столицю — Січ. Назва козацької столиці — «Січа», «Січ» — виникла, без сумніву, від слова «сікти»… Виникнення, влаштування та історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя Вишневецького, відомо­го в козацьких народних думах під іменем Байди.

Д. Яворницький

2. Підготуйте розповідь про Дмитра Вишневецького і презентуйте її в класі.