Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§11. Апостроф

Апостроф — орфограма не літерна, це графічний знак, який вживають на письмі для позначення роздільної вимови попередніх твердих приголо­сних і наступних звукосполучень [йа], [йу], [йе], [йі]. Ці звукосполучення позначаємо на письмі літерами я, ю, є, ї — саме перед цими буквами і тільки перед ними ставимо апостроф.

Апостроф ставимо

Апострофа не ставимо

Перед літерами я, ю, є, ї:

1) після букв, що позначають губні тверді приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: п’ять, в’ялий, рум’яний, солов’їний, торф’яний, розв’язати;

2) після р в кінці складу ([р] — завжди твердий): довір’я, міжгір’я, матір’ю;

3) після букви к у словах: Лук’ян, Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янівка;

4) після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: з’їхати, з’ явитися, об’єднати, роз’яснити, під’їжджати;

5) на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки: пів’яблука, дит’ясла.

Перед літерами я, ю, є, ї:

1) після букв б, п, в, м, ф, які позначають тверді губні при­голосні, якщо перед ними сто­їть інший (крім р) приголос­ний, що належить до кореня: святкувати, Святослав, дух­мяний, медвяний (але верб’я, черв’як, верф’ю);

2) після букви р, що позна­чає м’який приголосний на початку слова чи всередині складу: буря, ряд, борються, порятунок.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

97. Прочитайте текст, підберіть заголовок. Перепишіть, підкресліть прямою лінією літери, що позначають м’які приголосні звуки, а ті, що позначають їхню м’якість — хвилястою, двома лініями підкресліть лі­тери, що позначають м’які звуки, які зумовлені впливом наступного звука на попередній.

Впевненість

Однією з рис, конче необхідних людині, є впевненість у собі. Це — особли­ва якість характеру особистості, що визначає загальну спрямованість всієї її ді­яльності та ціннісних орієнтацій і виступає як регулятор свідомості та поведінки. Впевнені в собі люди говорять спокійно, чітко, ніколи не кричать, дивляться в очі співрозмовникові й не перебивають його, дотримуються оптимальної дистанції між собою та співрозмовником. Вони вміють говорити про свої почуття та бажан­ня, свої претензії, висловлюють власну думку, часто використовують займенник «я», вміють, якщо треба, твердо сказати «ні».

Не впевнена в собі людина намагається уникнути будь-якого самовиявлен­ня. Вона не хоче і не може розкрити свої думки, бажання, потреби, бо це їй неприємно, або не знає, як це зробити, або взагалі вважає, що інші її не зрозуміють (3 підручника).

98. Прочитайте, запишіть групами слова за правилами вживання — невживання знака м’якшення. Усно поясніть свій поділ.

Гравець, чуйність, участь, суміш, будівельник, заводський, рибаль­ський, український, камінь, запорізький, львівський, уманський, учитель­ський, кавказький, Донецьк, держално, приятель, відріж, Харків, цивільний, на сходинці, неньці, ковзкий, інший, дівчинці, майбутнє, зменшення, пишеш, календар, зустрічаються, Донченко, помиляєшся, сімсот, утрьох.

99. За поданими зразками утворіть і запишіть різні форми слів, з’я­суйте вживання чи невживання у них знака м’якшення.

Земля — земель; будівля, пісня, їдальня, шабля, штольня; об’єднання — об’єднань; значення, приладдя, приміщення, управлін­ня, відкриття, рішення, спостереження;

діти — дітьми; люди, чоботи, ворота, гроші, сани, вила; читати — читаєш, читають; писати, зупинятися, стримувати, під­бирати;

круча — круч; груша, каша, межа, тисяча;

кликати — клич, кличте; вірити, ознайомити, визволити, присунути­ся, відрізати, прокинутися, морочитися, зважитися.

100. Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, знак м’як­шення. Переділіть слова на дві групи: зі знаком м’якшення та без ньо­го; сформулюйте правила вживання — невживання знака м’якшення.

Змен…шення, майбут…нє, надает…ся, звітуєш…, бібліотекар…, запорожец…, юнац…кий, пил…ніс…т…, виконуєт…ся, карпатс…кий, Закарпат…тя, в ал…тан…ці, вс…ого, чотир…ох, Натал…ці, Пет…ченко, Фед…чук, іспан…ський, учител…с…кий, товарне…кий, суміш…, від­прав…те, кін…чик, близ…ко, ковз…кий, пол…овий, шіст…дєсят…, озна­йомиш…ся, т…мяний, сяд…те.

101. Переписуючи слова, поставте, де потрібно, апостроф, з’ясуйте, чому в деяких словах його не ставимо.

Обов…язки, об…їжджати, зв…язок, св…ято, роз…яснення, легковір…я, прип…ятський, духм…яний, багатослів…я, Лук…яненко, цв…ях, верб…я, між…яр…я, пів…ящика, возз…єднаний, напів…ява, моркв…яний, торф…яний.

102. Доберіть і запишіть до поданих слів такі споріднені, в яких вжи­вався б апостроф.

Гора, двір, хлопець, соловей, камінь, солома, трава, єднати, язик, їздити.

103. З’ясуйте, чому одні слова пишемо з апострофом, а інші без апо­строфа.

Сузір’я і рядок, відв’язати і відсвяткувати, Святослав і зв’язковий, буря і бур’ян, Мар’яна і морянка, тьмяний і м’який.

Хто швидше?

104. Згадайте і назвіть слова з апострофом, якими ви послуговуєтеся під час вивчення інших дисциплін.

105. Перепишіть текст, вставте замість крапок, де потрібно, знак м’якшення або апостроф.

Новонароджена дитина повинна бути зареєстрована в органах рагсу. Така ре­єстрація пов…язана з присвоен…ям дитині імені, тобто є реалізацією її права на ім…я— це право передбачає Конституція України.

їм…я громадян України на с…огод…ні складаєтеся з тр…ох елементів: власно­го імені, по бат…кові та прізвища, себто родового імені, під яким ця сім…я відома в суспіл…стві.

Бат…ки зобов…язані зареєструвати дитину негайно.

Бат…ки мают… право вибрати дитині буд…-яке ім…я, але при ц…ому все ж варто не забувати народні традиції, враховувати співзвуч…ніс…т… імені з прізвищем та побат…кові. Закон не забороняє називати дітей подвійним ім…ям.

Прізвище дитини визначают… за прізвищем бат…ків. Якщо бат…ки мают… різні прізвища, то прізвище дитини обирают… за зго­дою бат…ків. За відсутнос…ті такої згоди суперечку вирішує орган опіки та піклування (Із підручника).

Ваша творчість

106. Напишіть розповідь у художньо­му стилі «Краса в імені твоїм», ско­риставшись: Вихованець І.Р. Таїна слова.— К.: Рад. шк., 1990.— С. 91— 105.





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.