Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфоепічна (ортоепічна) норма

§6. Поняття милозвучності. Чергування у/в, і/й як засіб милозвучності

Милозвучність (евфонія) — здатність фонетичної системи мови до мело­дійного звучання, тобто приємного для слуху.

Звучання слова — один з допоміжних засобів підсилення виразності та емоційності мовлення.

Милозвучність мовлення досягаємо за допомоги фонетичної будови слів, словосполучень, речень, чергування звуків та їх сполук.

До евфонічних засобів сучасної літературної мови належать фонетичні варіанти мовних одиниць: в—у, і—й, з—зі—із, би—б, ж—же.

Таблиця №17

Запам’ятайте! У—В не чергуються:

— у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: впра́ва, вда́ча (йор. Упра́ва, уда́ча); власний, власність, властивість; увага, узбереж­жя, умова;

— у власних назвах: Вдовенко, Врубель; Урал;

— у словах іншомовного походження: урологія, університет, уні­кальний.

Таблиця №18

Запам’ятайте! Чергування і—й не буває:

— коли зіставляються поняття: дні і ночі; батьки і діти;

— перед словом, що починається на й, є, ю, я, ї: Ольга і Йосип — друзі;

— після паузи: У всякого своє лихо,

І в мене не тихо.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

57. Прочитайте з теоретичного блоку про орфоепічну (ортоепічну) нор­му і дайте відповіді на такі запитання.

1. Що вивчає орфоепія (ортоепія)?

2. Що таке орфоепічна (ортоепічна) норма?

3. Який предмет вивчення орфоепії (ортоепії)?

4. Що таке орфоепічна (ортоепічна) помилка?

5. Яке практичне значення має вивчення орфоепії (ортоепії)?

58. 1. Прочитайте вголос слова, визначте, чи однаково вимовляються голосні в кожному слові, чим зумовлено їх вимову (прочитайте про ви­мову голосних на с. 48).

Шелест, зелень, елемент, березень, лежень; схилитись, вилити, притишити, схибити, синити; вірність, свіжість, підхід, іній, ліміт, спільність; мороз, мотор, молоко, долото, бурундук, бунчук, сургуч; веселик, голубка, вечорниці, вередливий, розумний, зрозумілий, соко­линий, четверо, придумати, гіркуватий, чіткий, чистилище, розформувати.

2. Поєднайте слова останнього абзацу у групи за спільними нормами вимови.

Зверніть увагу! Ненаголошені голосні є звуками повного утворення і не підлягають редукції (скороченню), ми їх маємо вимовляти повно­звучно. «Ковтання» їх та нечітка вимова, що зумовлює скоромовку, сприймається як огріх, як порушення літературної норми.

59. Прочитайте рубрику «Зверніть увагу» і наведіть приклади слів, що ілюструють це застереження.

60. 1. Прочитайте строфу з «Веселого алфавіту», замість крапок встав­те потрібну літеру. Яку норму ілюструє це слово?

П[у] І [о]

еред нами У та О,

Ми їх дуже любимо.

О — кругленька і пухка,

У — висока і струнка.

Але поруч в однім слові

Вони дуже гонорові.

Слово пишеться «к…ж…х»,

Вимовляється «к…ж…х» —

Ілюстрація тому:

… міняється на…

2. Наведіть приклади слів, що ілюструють цю норму.

3. Поясніть вживання сполучника і та прийменника в у тексті.

61. Прочитайте строфу з «Веселого алфавіту», замість крапок вставте потрібне слово. Про яку норму вимови йдеться у тексті? Наведіть і за­пишіть приклади слів, що ілюструють цю норму.

Е та И — веселі сестри,

Нерозлучні ми завжди,

І не сваримось ніколи,

І не маємо біди,

Якщо … над нами,

Е та И чіткі, ясні,

А якщо його немає

Поспішає … до … .

62. Прочитайте подані слова, зважаючи на вимову звуків, позначених виокремленими літерами. Сформулюйте норми, за якими ви їх вимов­ляєте.

Кров, любов, норов, лев, посів, реактив, острів, інфінітив, футбол, фор­туна, фільтр, флейта, фрагмент, фтор, графин, коефіцієнт, фосфати, філо­соф, фотограф, хвально, хворобостійкий, хвостатий, нехворощ, захворіти, схвалити.

63. Прочитайте слова, визначте, якою спільною нормою вимови їх об’єднано у групи. Які ще норми вимови властиві виокремленим сло­вам?

Хлібороб, правдолюб, погріб, гребти, хлібчик, голубка; вантаж, рубіж, сторож, книжка, діжка, стежка, читач, прохач, ро­дичка, качка, ківш, суміш, ромашка;

землекоп, гороскоп, шлюпка, кріпкий, сором, чорнозем, сімсот, зем­ляк, тариф, параграф, торф’яний, розшифрувати;

бігти, робітник, білий, піти, пішки, відверто, візерунок, фіолетовий, міркувати, міра, мізерний.

64. Прочитайте, визначте, які орфоепічні (ортоепічні) норми ілюстру­ють подані слова.

Це треба знати! Якщо не розрізняти вимови дзвінких і глухих звуків, то можна плутати різні за змістом слова.

65. Прочитайте рубрику «Це треба знати», підтвердіть цю думку при­кладами слів (наприклад: двір — твір) або цілими фразами.

66. Прочитайте вірш Б. Олійника «Сиве сонце моє», з’ясуйте, яку ви­мову має звук р.

Рід наш — з кореня верби,

Не шукай древніше знаті:

На фамільному гербі

Ми карбуєм вічне:

«Мати».

В чорнім горі і журі

Віру нашу не підтяти:

Умирають матері,

Та не вмре ніколи Мати!

Озвучуємо вивчене напам’ять

67. Пригадайте вірш Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», розкажіть його і з’ясуйте, яку норму вимови шиплячих звуків він ілюструє.

68. Прочитайте строфу вірша М. Рильського «Дощова трилогія», ви­значте, які норми вимови ілюструє вона.

То стрічалися, то розминались,

Розлучились на розтоках міст,

Наші долі різно колихались,

Як на двох деревах різний лист.

69. Прочитайте, з’ясуйте, яку вимову мають приголосні д, т, з, с, н, л, ц.

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата —

Як мак процвітає.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орди, ляхи

Бились з козаками;

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці;

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

Т. Шевченко. «Тарасова ніч»

70. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією, порівняйте написання з вимовою, запишіть звукосполуки і як їх треба вимовляти (за зразком).

Радишся [ра́ди^ес':а]; [ш] + [с] —► [с':]

вибачся

держишся

не мучся

зважся

брудниться

нудиться

71. Прочитайте прислів’я відповідно до орфоепічних (ортоепічних) норм, замість крапок вставте потрібне за змістом слово. Запишіть сло­ва фонетичною транскрипцією.

З ледарем поведешся — горя ….

На годину спізнилася — за рік не ….

Бідному з багатим судиться, то краще в морі….

Не плюй в криницю, знадобиться води ….

Хто сміється, тому не … .

72. 1. Прочитайте прислів’я, поставте слова, що в дужках, у потрібній формі. Проаналізуйте вимову цих слів, запишіть словосполуки, які змінюються у вимові.

Такий добрий, що в (ложка) води втопив би.

Кожній (свашка) по (ковбаска).

На чужій (сторононька) поклонишся і (вороночка).

З миру по (нитка) — голому сорочка.

Зав’яз пазурець — і (пташка) кінець.

2. Наведіть приклади подібних слів.

Хто швидше?

73. Утворіть від наведених слів нові, що відпо­відають на запитання який?, схарактеризуйте в них звукове явище, зіставте вимову і позначення на письмі груп приголосних. Новоутворені слова поєд­найте з іншими за змістом.

Кількість, якість, область, тиждень, дилетант, очистити, виїздити, швидкість, захистити, контраст, кореспондент, кістка.

74. Читаючи, випишіть слова іншомовного походження, переділіть їх на групи за нормами вимови. Сформулюйте орфоепічні (ортоепічні) правила стосовно кожної групи, добираючи свої приклади.

Інформація (від лат. informatio — роз’яснення) — фундаментальне поняття теорії інформації. Останнім часом широко використовують в усіх галузях науки, зокрема філософії, психології, соціології, педагогіці, лінгвістиці. Поняття інформа­ція набуло багатозначності, тож інтерпретують його залежно від сфери вживання. У широкому розумінні інформація — це зміст процесу відображення. На різних рівнях організації матерії відображення і його змістова частина інформації мають свою специфіку, яка залежить від характеру та обставин взаємодії об’єктів (Корот­кий психологічний словник).

Пригадуємо терміни

75. Запишіть іншомовні терміни, пов’язані з окремими навчальними дисциплінами (матема­тикою, географією, історією тощо), з’ясуйте осо­бливості їх вимови.

Слухаємо й аналізуємо

76. Подивіться і уважно послухайте одне з теле­візійних висилань (телепередачу) і продовжіть поданий нижче текст.

Однією з проблем українського мовлення є неправильна вимова голосних та приголосних звуків. Із спостереження за мовленням у телевізійних засобах масової інформації виявлено такі типові помилки:….

Милозвучність мови

77. І. Прочитайте текст; читаючи, виберіть із дужок потрібний сполучник, обґрунтуйте свій вибір. Доберіть заголовок до тексту.

Термін екологія, який порівняно недавно функціонував лише (в, у) природо­знавстві (як назва біологічної науки, що досліджує взаємини між організмами та довкіллям), сьогодні розширив своє первісне значення, увійшовши (у, в) сферу ба­гатьох інших наук. (В, у) науковому обігу закріпилося словосполучення екологія культури, екологія рослин, соціальна екологія, екологія душі та ін. Витворилося чимало словосполучень із похідним прикметником екологічний (-а, -е, -і): без­пека, етика, журнал, інформація… Словотвірне гніздо постійно поповнюється (екологізація, еколог, екосфера…), що зумовлено, з одного боку, потребою ви­окремити (і, й) назвати реалії життя, які повсякчасно виникають у нашому житті, з іншого — (і, й) це найважливіше — приходить усвідомлення: ці реалії треба ви­вчати, зважаючи не лише на її біологічну, а (і, й) на соціальну сутність і на зв’язок між усім іншим, що її оточує. (І, й) йдеться не лише про певні «санітарні» заходи. Адже людина живе не просто (у, в) природі чи соціумі, а (в, у) ціннісно-змістовому універсумі, який складався (в, у)продовж століть.

(I, в) такому сенсі словосполучення екологія мови має право функціонувати як мовознавчий термін. Семантично спорідненим є широковживаний вислів куль­тура мови (мовлення), але семантичне поле першого є набагато ширшим.

Йдеться не лише про дотримання мовних норм чи про вищий рівень, який визначає культура мови, — майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети (й, і) обставин спілкування, йдеться, наприклад, про збереження рівноваги між літературним різновидом національної мови та її територіальними діалектами, про визначення статусу суржику, йдеться про взаємини державної мови з мовами інших національностей, що живуть (в, у) Україні. Отже, одне зі зна­чень цього терміна — наука про мову як середовище, що забезпечує повноцінне життя і розвиток народу, нації, особистості, виступає об’єднавчим чинником збе­реження державності (О. Сербенська).

II. Виконайте завдання за текстом.

1. Запишіть словосполучення із похідним прикметником екологічний, продовжіть цей ряд.

2. Поповніть новими словами словотвірне гніздо екологія.

3. Перекажіть текст, дотримуючись норм милозвучності.

4. Розкрийте значення терміна «екологія мови».

5. Поясніть значення слів соціум, універсум, доберіть до них синоніми.

78. І. Прочитайте поданий теоретичний матеріал про звукові повтори та уривки віршів і порівняйте їхні звукові «малюнки».

Таблиця №19

1. Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас —

Де ж мені вас діти!

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну…

Т. Шевченко

2. Треба хліба людині й металу,

Треба музики і п’єдесталу,

Та мабуть, над усе до загину

Треба віри людині в людину.

В. Забаштанський

3. Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг, —

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх Сіріє,

Сад солодкий спокій снить, —

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад, —

Стиха сипляться сніжинки —

Спить самотній сад…

П. Столярчук

4. Осінний день, осінний день, осінний!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — та сама.

Л. Костенко

II. Виконайте завдання за текстами.

1. У яких прикладах відтворено душевний стан людини, а в яких — стан природи?

2. З якою метою кожен автор використовує повторення однакових звуків?

3. Який стилістичний засіб підсилення виразності мовлення використо­вує кожен автор?

4. Наведіть приклади звукових повторів у художньому стилі мовлення.

Самооцінювання знань

1. Переділіть слова на групи за нормами вимови, сформулюйте орфоепічні (ортоепічні) норми щодо кожної групи.

Підзахисний, Мюнхен, мишці, відсів, віддзеркалити, бюджет, у діжці, на гармошці, віддзьобувати, відштовхнути, п’єдестал, внучці, відцуратися, ін’єкція, кішці.

2. З поданих варіантів вимови звуків виберіть ті, що відповідають вимов­ним нормам, сформулюйте їх, запишіть слова відповідними групами.