Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018
Орфоепічна (ортоепічна) норма
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Повторення вивченого
Орфоепія (ортоепія) — розділ мовознавчої науки, що вивчає систему норм єдиної вимови, властивої літературній мові.
Орфоепічні (ортоепічні) норми — сукупність правил, що впорядковують мовні засоби щодо вимови.
Таблиця №12

Орфоепічна (ортоепічна) помилка — порушення правил вимови.
Практичне значення орфоепії винятково важливе, позаяк дотримання орфоепічних норм, як і інших літературних норм, удосконалює мову як засіб спілкування, полегшує обмін думками. Унормована вимова є однією з ознак культури мовлення.
Таблиця №13

Таблиця № 14


Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні (ортоепічні) норми випливають з асимілятивних (уподібнювальних) змін у групах приголосних.
Таблиця №15

Треба пам’ятати! Групи приголосних, що з’являються у словах унаслідок словотворення, спрощуються у вимові:
проїзд + н(ий) —► [пройі́знией] — проїздний;
контраст + н(ий) —► [контра́снией] — контрастний.
Отже, написання окремих слів не відповідає вимові:
[шісна́д'ц'ат'] — шістнадцять, [ш’іс:о́т] — шістсот, [ш’іздеис'а́т] — шістдесят, [преизиеде́н'с'кией] — президентський.
Увага! У словах [пеистли́вией], [хвастлИ́вией], [виепускнИ́й] спрощення не відбувається у вимові й не передається на письмі.
Також ніколи не спрощуються звукосполуки [здр], [спр], [стр]:
[здружи́тиес'а] — здружитися, [сприейма́тие] — сприймати,
[спрац'ува́тиес'а] — спрацюватися, [страйкува́тие] — страйкувати,
[страхови́й] — страховий.
Таблиця №16

Зверніть увагу! Українській мові властиві повнозвучна вимова голосних у слові й насиченість мови дзвінкими приголосними. Отже, українська мова милозвучна.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.