Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - Г. П. Бевз - Освіта 2018 рік
Розділ 2 СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ
§ 12 Степені з раціональними показниками
Повторимо і дещо розширимо відомості про степені.
1. Степенем числа а з натуральним показником n> 1 називають добуток n множників, кожен з яких дорівнює а, тобто
![]()
2. Степенем числа а з показником 1 називають число а.
3. Будь-яке відмінне від нуля число в степені 0 дорівнює 1, тобто якщо а ≠ 0, то а0 = 1.
4. Якщо n — довільне натуральне число, а а ≠ 0 , то а-n =
.
Ці означення повністю розкривають зміст поняття степеня з цілим показником.
Наприклад,
![]()
якщо х ≠ 0.
Степінь аn має зміст при кожному цілому n і дійсному а ≠ 0. А, наприклад, вирази 0°, 0-1, 0-2 і т. п. не мають змісту, це не числа.
Розв’язування деяких прикладних задач потребує використання степенів з дробовими показниками.
Задача. У банк поклали 20 000 грн під 15 складних відсотків. Яку суму грошей отримає вкладник через 3 роки і 6 місяців?
Розв’язання. Використаємо формулу складних відсотків:
![]()
де Р — початкова сума грошей; r — кількість відсотків, яку банк нараховує за рік; n — кількість років, упродовж яких гроші були в банку.
За умовою задачі Р = 20 000 грн, r = 15, n = 3,5, тому
![]()
Дотепер ви не вміли обчислювати значення таких виразів, бо не розглядали степені з дробовим показником. Далі розглядатимемо степені вигляду а
, де m
Z, n
N, а > 0.
Степенем числа а з показником
називають корінь n-го степеня з числа
![]()
Для степенів додатних чисел а, b з дробовими (раціональними) показниками ris справджуються такі самі властивості, як і для степенів із цілими показниками:

Ці властивості випливають із доведених на с. 80 властивостей коренів n-го степеня. Для прикладу доведемо першу властивість.
Нехай r =
, s =
. Зведемо ці дроби до спільного знаменника:
![]()
Тоді
![]()
Таке трактування степеня з дробовим показником відповідає введеному раніше поняттю степеня з цілим показником. Тому їх можна об’єднати і говорити про степені з раціональними показниками.
Обчислюючи степені з раціональними показниками, можна користуватися тотожностями
![]()
(доведіть їх самостійно).
Наприклад,
![]()
При будь-яких додатних основах значення степенів із дробовими показниками (здебільшого наближені) можна обчислювати, користуючись калькулятором.
Зверніть увагу! Степені з від’ємними основами і дробовими показниками не розглядаються.
Приклади. Обчисліть значення:
а) 0,2-3;
б) 50,41.
Розв’язання.

З поданих вище властивостей 1)-5) випливає, що вирази з дробовими показниками степенів і додатними основами можна перетворювати, як і вирази з цілими показниками. Наприклад,

Хочете знати ще більше?
Чому розглядають тільки такі степені з дробовими показниками, основи яких — додатні числа? Тобто чому рівність
![]()
правильна тільки при а > 0? Бо якщо цю рівність поширили б і на від’ємні значення а, то мали б чимало неузгодженостей.
Розглянемо для прикладу вирази
і
. Їх основи і показники степенів рівні, тому й значення виразів мали б бути рівними. А згідно з останньою рівністю

Ось чому степені з дробовими показниками розглядають тільки за умови, що їх основи — додатні числа. І значення степенів з дробовими показниками — числа додатні.
Наприклад, вирази 0-0,5,
(, (-
)1’3 не мають змісту. Це записи, які не позначають ніяких чисел.
Перевірте себе
1. Що таке n-й степінь числа а?
2. Що розуміють під степенем числа з цілим від’ємним показником?
3. Чи можна підносити число 0 до степеня з цілим від’ємним показником?
4. Що розуміють під степенем числа з дробовим показником?
5. Які властивості мають степені додатних чисел із раціональними показниками?
Виконаємо разом
1. Обчисліть:
![]()
Розв’язання, а) З0,5 · 90,75 = З0,5 · З2·0,75 = З0,5 · З1,5 = З2 = 9;

![]()
Відповідь, а) 9; б) 48.
2. Розв’яжіть рівняння:
а) 4 =
;
б)
+
= 3.
Розв’язання, а) ОДЗ: (0; +∞). Піднесемо обидві частини рівняння до степеня 7. Маємо: (
)7 =47 або х2 = 214. Корені цього рівняння х1 = -27,х2 = 27 = 128. Від’ємний корінь відкидаємо.
б)ОДЗ: (0; + ∞). Нехай
=y, тоді
=y2. Маємо рівняння: у2 + 2у - 3 = 0.
Його корені у1 = -3, у2 = 1. Від’ємний корінь відкидаємо. А якщо
= 1, то х = 1.
Зверніть увагу! Якби рівняння було записане у вигляді
![]()
то воно мало б іншу ОДЗ і ще один корінь: х = -27. Відповідь. а) 128; б) 1.
3. Спростіть вираз
![]()
Розв’язання. Зведемо дроби до спільного знаменника і виконаємо дії:

Виконайте усно
Обчисліть (613-616).
613.
![]()
614.
![]()
615.
![]()
616.
![]()
617. Знайдіть значення виразу:
а) х · x-2, якщо х = -4;
б) а · а0,5, якщо а = 9;
![]()
якщо с - 5.
618. Які з виразів не мають змісту:
![]()
619. Яке з чисел є найбільшим, а яке — найменшим:
![]()
Рівень А
Спростіть вираз (620-623).
620.
![]()
621.
![]()
622.

623.

Обчисліть, не користуючись калькулятором (624-627).
624.
![]()
625.
![]()
626.

627.
![]()
628. Яке з чисел більше:
![]()
629. Обчисліть за допомогою калькулятора:
а) 3,20,2;
б) 0,52-1,3;
в) 1З2,7 · 2,5;
г) 3,5-4 · 62,3.
630. Запишіть за допомогою коренів вираз:
![]()
631. Запишіть без знаків кореня вираз:
![]()
Замініть вирази з коренями тотожними їм степенями з дробовими показниками і виконайте відповідні дії (632-633).
632.
![]()
633.
![]()
Спростіть вираз (634-637).
634.
![]()
635.
![]()
636.
![]()
637.
![]()
Розв’яжіть рівняння (638-640).
638.
![]()
639.
![]()
640.
![]()
Рівень Б
641. Розкладіть на множники:
![]()
642. Скоротіть дріб:


Мал. 83
643. V, S і d — об’єм, площа поверхні і діагональ куба (мал. 83). Виразіть кожну з цих величин через кожну з інших.
644. Запишіть за допомогою коренів вираз:
![]()
645. Спростіть вираз:

646. Подайте у вигляді степеня:
![]()
Обчисліть (647-649).
647.

648.
![]()
649.

650. При тривалості теплового впливу 30 с і щільності теплового потоку 12 кВт/м2 відбувається загоряння дерев’яних конструкцій; при 10,5 кВт/м2 — обгоряє фарба на пофарбованих металевих конструкціях, обвуглюються дерев’яні конструкції. Людина відчуває сильний біль, коли температура верхнього шару шкірного покриву (~ 0,1 мм) підвищується до 45 °С. Час досягнення «порога болю»
(с), пов’язанийзі щільністю теплового потоку q (кВт/м2) співвідношенням

За допомогою калькулятора встановіть час досягнення «порога болю» в умовах: а) загоряння дерев’яних конструкцій; б) обвуглення дерев’яних конструкцій.
Розв’яжіть рівняння (651-652).
651.
![]()
652.
![]()
Розв’яжіть систему рівнянь (653-655).
653.

654.

655.

Спростіть вираз (656-657).
656.

657.

Рівень В
658. Знайдіть область визначення, область значень і нулі функції:

Розв’яжіть рівняння (659-660).
659.
![]()
660.
![]()
Спростіть вираз (661-662).
661.
![]()
![]()
662.

663. Доведіть тотожність:

664. Знайдіть область визначення і спростіть вираз:

665. Знайдіть значення виразу
+
, якщо

Вправи для повторення
666. Узагальнюючим показником стану повітряного басейну є обсяг забруднювальних речовин у розрахунку на одного мешканця. У 2015 р. в Житомирській області найбільше навантаження від стаціонарних джерел забруднення на душу населення (у кг/особу) спостерігалося в Бердичівському — 41,6 кг/особу, Попільнянському — 28,5 кг/особу, Новоград-Волинському — 15,4 кг/особу районах області при середньому по області 7,2 кг/особу. Установіть, на скільки відсотків обсяг забруднювальних речовин у кожному з наведених районів перевищував середній по області. Дізнайтеся про обсяг забруднювальних речовин у вашому районі.
667. Зобразіть за допомогою кругів Ейлера співвідношення між поняттями «функції», «парні функції», «непарні функції».
668. Знайдіть значення виразу:
![]()
669. Побудуйте графік функції:
а) у = х;
б) у = х2;
в) у = х3.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.