Фізика - збірник задач із розв’язками для підготовки до ЗНО - С.І. Семенюк - Богдан 2017
1. МЕХАНІКА
1.4. Елементи механіки рідин і газів
1.4.1 (8.пт.07р.). Визначте силу, з якою тиснуть на малий поршень гідравлічного преса, якщо сила тиску під великим поршнем дорівнює 1000 Н, а відношення площ поршнів дорівнює 200.
Варіанти відповідей:
А. 5 Н.
Б. 25 Н.
В. 50 Н.
Г. 75 Н.

Розв’язання.
Тут рівновага тисків. Тиск, що створюється на великий поршень (2), а відтак на рідину гідравлічного преса (рідина нестискувана - передає тиск без змін), яка тисне на малий поршень (1), зрівноважений зовнішнім тиском на малий поршень (1):р2 = р1.
![]()
Перевіримо одиниці вимірювання: [F1] = 1 ∙ Н = Н.
Числове значення:
![]()
Відповідь. А.
1.4.2 (7.ос.15р ). У скільки разів тиск в озері на глибині 30 м більший за тиск на поверхні води? Вважайте, що атмосферний тиск дорівнює 105 Па, густина води — 1000 кг/м3, прискорення вільного падіння становить 10 м/с2. Варіанти відповідей:
А. 4.
Б. 3.
В. 2.
Г. 5.

1.4.3 (5.пт.15р.). У трубці з відкритим верхнім кінцем знаходиться стовпчик ртуті. Відомо, що надлишковий тиск повітря, яке перебуває під ртуттю, дорівнює 0,2 атм. Трубку нахиляють так, що вона утворює з вертикаллю кут 60° (див. рисунок). Укажіть значення тиску повітря, яке перебуває в трубці під ртуттю, після того, як трубку нахилили. Атмосферний тиск уважайте рівним 1 атм. Капілярні явища не враховуйте.

Варіанти відповідей:
А. 1,2 атм.
Б. 1,1 атм.
В. 0,9 атм.
Г. 0,8 атм.

Розв’язання.
Надлишковий тиск — гідростатичний тиск стовпчика ртуті. Гідростатичний тиск залежить від висоти стовпчика ртуті. Зобразимо схематично висоти стовпчика ртуті для двох випадків.
Тиск повітря в першому випадку: р1 = р0 + ∆р1 = р0 + + pgh1 = р0 + pg ∙ l = 1 атм + 0,2 атм = 1,2 атм.
Тиск повітря у другому випадку: р2 = р0 + ∆р2 = р0 + pgh2 = p0 + pg ∙ lcos а = р0 + ∆p1cos а.
Перевіримо одиниці вимірювання:
[р2] = атм + атм ∙ 1 = атм + атм = атм.
Числове значення:
{р2} = 1 + 0,2 ∙ 0,5 = 1 + 0,1 = 1,1.
Відповідь. Б.

1.4.4 (5.ос.14р.). Ліве коліно U-подібноі трубки відкрито, а праве — запаяно. Трубка частково заповнена водою (див. рисунок). Укажіть правильне співвідношення між значеннями тиску в точках А, В, С, D. Зміною тиску повітря залежно від висоти знехтуйте.

Варіанти відповідей:
A. pA < pC < pB < pD. B. pA < pB < pC < pD.
B. pB < pA < pC < pD. Г. рD < рC < рB < рА.
Розв’язання.
Тиск у точці А дорівнює атмосферному: рА = ратм. У точці С: рС = ратм + рвhc, де hс — висота стовпа води над рівнем С; рв — густина води. Тиск повітря у правому коліні U-подібноі трубки — однаковий: рв = ратм + рвgh, де h — різниця рівнів води в лівому і правому колінах. Тиск у точці D: pD = ратм + рвghD абo pD = pв + pвg(hD - h), див. pисунок. Отже, для відповідних тисків справедлива нерівність: рA < рC < pВ < pD.
Відповідь. А.
1.4.5 (6.пт.10р.). Нижню частину сполучених посудин заповнили ртуттю, а поверх неї в одне коліно налили масло, висота стовпчика якого дорівнює 48 см, а в інше коліно налили гас, висота стовпчика якого — 20 см. Визначте різницю рівнів ртуті в цих посудинах. Густина ртуті дорівнює 13,6 ∙ 103 кг/м3, густина масла становить 0,9 ∙ 103 кг/м3, густина гасу — 0,8 ∙ 103 кг/м3.
Варіанти відповідей:
А. 0,02 м.
Б. 0,18 м.
В. 0,2 м.
Г. 0,03 м.



1.4.6 (6.пт.08р.). Визначте силу Архімеда, яка діє на тіло з об’ємом 2 м3, занурене в рідину з густиною 103 кг/м3. Вважайте, що g = 10 м/с2.

Розв’язання.
Сила Архімеда: FA = pрgVз.ч, де рр — густина рідини; Vз.ч — об’єм зануреної в рідину частини тіла. Тут тіло занурене повністю у рідину, тому Vз.ч = V. Отже, остаточна формулаFA = ppgV.
Перевіримо одиниці вимірювання;
![]()
Числове значення:
{Fa} = 103 ∙ 10 ∙ 2 = 20 ∙ 103.
Відповідь. 20 кН.
1.4.7 (40.33.09р.). Товщина крижини дорівнює 40 см, а її площа — 8 м2. Визначте максимальну масу вантажу, з яким крижина може плавати в озері так, щоб вантаж залишався над поверхнею води. Густина льоду становить 900 кг/м3, а густина води дорівнює 1000 кг/м3.
Варіанти відповідей:
А. 3200 кг.
Б. 2900 кг.
В. 1600 кг.
Г. 320 кг.

Розв’язання.
Максимальна маса вантажу, з яким крижина (лід) може плавати в озері так, щоб вантаж залишався над поверхнею води, буде тоді, коли крижина буде повністю у воді, але верхня частина крижини на якій стоїть вантаж має бути сухою. З умови рівноваги крижини знайдемо
масу вантажу: FA = mлg + mg,
![]()
Перевіримо одиниці вимірювання:
![]()
Числове значення:
{m} = (1000 - 900) ∙ 8 ∙ 0,4 = 100 ∙ 3,2 = 320.
Відповідь. Г.
14.8(5.пт.11р.). Тіло зважили спочатку в олiї, а потім — у воді, повністю занурюючи його в рідини. Під час зважування у воді динамометр показав на 0,4 Н менше, ніж під час зважування в олії. Визначте об’єм тіла. Густина олії дорівнює 0,9 ∙ 103 кг/м3, густина води становить 103 кг/м3; g = 10 м/с2.
Варіанти відповідей:
А. 4 ∙ 10-5 м3.
Б. 9 ∙ 10-3 м3.
В. 4 ∙ 10-4 м3.
Г. 9 ∙ 10-4 м3.


1.4.9 (5.пт.10р ). Однорідну кулю підвісили на пружині. Після занурення системи в масло (густина масла дорівнює 900 кг/м3) видовження пружини зменшилося в 3 рази. Визначте густину матеріалу кулі.
Варіанти відповідей:
А. 600 кг/м3.
Б. 1350 кг/м3.
В. 1750 кг/м3.
Г. 2700 кг/м3.

1.4.10 (6.ос.09р.). Повітряну кулю з об’ємом 200 м3 наповнено теплим повітрям. Куля з підвішеним до неї вантажем плаває на невеликій висоті над землею, де густина зовнішнього повітря дорівнює 1,3 кг/м3, Загальна маса оболонки кулі та вантажу, що підвішений до кулі, становить 100 кг. Визначте густину повітря всередині кулі.
Варіанти відповідей:
А. 1,25 кг/м3.
Б. 0,8 кг/м3.
В. 0,5 кг/м3.
Г. 0,05 кг/м3.

1.4.11 (27.oc.13р.). Повітряну кулю заповнено газом, густина якого в 6 разів менша від густини повітря. У скільки разів збільшиться допустима маса вантажу, який може підняти куля, якщо газ у ній підігріли, внаслідок чого його густина зменшилася удвічі? Вагою оболонки кулі знехтуйте.

1.4.12 (27.пт.14р.). Повітряна куля, що має оболонку з масою 400 кг, заповнена гелієм. Куля може нерухомо утримувати вантаж із масою 225 кг у повітрі на певній висоті. Визначте масу гелію в кулі. Вважайте, що об’єм вантажу малий, а газонепроникна оболонка кулі не спричиняє опору зміні об’єму кулі і є тонкою. Гелій і повітря вважайте ідеальними газами. Під час обчислень використайте значення молярної маси гелію 4 ∙ 10-3 кг/моль, а повітря 29 ∙ 10-3 кг/моль. Відповідь запишіть у кілограмах.

1.4.13 (5.дс.14р.). Деталь має форму двох з’єднаних разом циліндрів із різними діаметрами. її підвішують на нитці над посудиною, в яку починають повільно наливати воду. На якому з графіків правильно відображено залежність сили натягу нитки від висоти рівня рідини?


Розв’язання.
На деталь діють сила тяжіння mg, сила Архімеда FAі сила натягу нитки Fн. Умова рівноваги деталі Fн = mg - FA, причому mg > FA, тобто деталь завжди тоне. На деталь діють різні сили Архімеда залежно від висоти рівня

де h0 — висота рівня води, коли деталь не занурена; h1 — висота рівня води, коли перша частина деталі занурена у воду; h2 — висота рівня води, коли друга частина деталі занурена у воду; h — поточна висота рівня води; S1— площа основи нижньої частини (першої) деталі, S2 — верхньої частини. Тоді отримаємо для сили натягу нитки:

або

де a1, а2, b0, b1, b2, b3 — сталі додатні величини, які легко можна визначити з попередньої сукупності рівнянь, причому a1 < а2. Отже, графік залежності сили натягу нитки від висоти рівня води матиме вигляд (див. рисунок зліва внизу).
Відповідь. Г.

1.4.14 (7.пт.09р.). Швидкість течії води в широкій частині труби дорівнює 10 м/с. Визначте швидкість течії води у вузькій частині труби, діаметр якої в 4 рази менший від діаметра широкої частини.
Варіанти відповідей:
А. 40 м/с.
Б. 160 м/с.
В. 2,5 м/с.
Г. 80 м/с.

1.4.15(6.пт.11р.). Дві труби, що мають радіуси поперечного перерізу відповідно 4 см і 6 см, з’єднуються в трубу, радіус поперечного перерізу якої дорівнює 10 см. У першій трубі 1 (радіус перерізу 4 см) вода подається зі швидкістю 10 см/с, у другій трубі 2 (радіус перерізу 6 см) — зі швидкістю 15 см/с. Визначте швидкість води в трубі 3, радіус перерізу якої дорівнює 10 см.
Варіанти відповідей:
А. 3 см/с.
Б. 7 см/с.
В. 13 см/с.
Г. 25 см/с.



Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.