Шевченківський збірник диктантів з української мови 5—11 класи - До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка - 2014 рік

11 клас

Пам’ятає Тернопілля Кобзаря

Є людські постаті, які назавше залишаються у пам’яті поколінь. До них належить і геніальний Тарас Шевченко, житія якого нерозривно пов'язане з волинським Тернопіллям. Адже саме тут він побував восени 1846-го, працюючи у складі археографічної комісії. Збираючи матеріали для неї, Кобзар відвідав Кременець, Почаїв та Вишнівець.

Спочатку про перебування Тараса Шевченка у Кременці. Приміром, у повісті «Варнак» читаємо такі рядки: «Повертаючись з Почаєва, я завітав до Крем’янця. Подивитися на королеву Бону і на споруджені в той час палати для Кременецького ліцею».

Сліди Кобзаря оберігає й Почаїв. Тут він два тижні прожив в архієрейському домі, який зберігся до наших днів. І зробив чимало. Існує легенда, що, перебуваючи у Почаєві, Кобзар побував у Галичині. Бо звідси до неї рукою подати. Але, на жаль, жодних документальних підтверджень цього не існує.

Більше пощастило дослідженням про відвідини Кобзарем Вишнівця. Тут він побував, відвідавши князівський палац і чарівний палац над Горинню.

...Відтоді проминуло чимало часу. Та в пам’яті людей живуть спогади про далекий жовтень 1846-го. І у волинській шевченкіані більшає цікавих фактів.

Ще один цікавий факт. У 90-х роках минулого століття краєзнавець Гаврило Чернихівський віднайшов портрет Кобзаря, написаний рукою поета і вченого Олександра Неприцького-Грановського з Великих Бережців на Кременеччині.

Про славетного Кобзаря розповідають і вірші Івана Гарасевича, які з передмовою лауреата Шевченківської премії Леоніда Вишеславського побачили світ окремою книгою через 16 років після смерті художника і поета.

І. Фарина,

223 слова





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.