Шевченківський збірник диктантів з української мови 5—11 класи - До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка - 2014 рік

11 клас

Назустріч Тарасові

Травень був рясний на дощі. Це Вкраїна плакала за своїм Кобзарем, як удова за найлютішим первістком. Але між дощами, коли проглядало сонце, буйно розцвітали квіти, яскраво зеленіло зілля, а дерева вкрилися пишним білим цвітом.

Звідусюди, з усіх сторін стягались до Києва люди. Ані на Великдень, ані на храмові свята не бачив Київ стільки людей, бо вже від села до села, від міста до міста лунала звістка: «Батько Тарас повертається на Вкраїну».

— Ходімо туди, назустріч Тарасові, — лунало на вулицях, лунало в школах, в гімназіях і найголовніше в університеті.

По селах казали: «Отой Кобзар повертається, отой Тарас Шевченко, що справжньої волі для нас у панів вимагав, не такої, якою пани нас обдурили. Ходімо нашого батька стрічати».

...У церкві промов не було. Вони лунали на кожному кроці надзвичайного походу. Молодь, яка везла на собі труну, примушена була зупинятись щохвилини. З юрби раз у раз хтось виходив і починав говорити. Говорили вірші, наспіх складені, кострубаті і недоладні, але вони дихали непідробною любов’ю, горем, щирістю. Читали його вірші, говорили промови, сердечні і палкі, клялись в них нести в серці своєму його заповіти — любов до народу, любов до правди, любов до рідної України.

Він хотів лежати над Дніпром, у Каневі на Чернечій горі, там, де збирався жити.

Він дивитиметься на неї, свою Україну, на свій народ, і його пам’ятатимуть, поки світ сонця в людських очах, його згадають, коли «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».

За О. Іваненко,

206 слів