Біологія 7 клас - Дидактичні матеріали - К. М. Задорожний 2007

Качан Т. М. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення розділу «гриби»

Т. М. Качан, Херсонська обл.

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «ГРИБИ»

Я. А. Коменський — видатний слов’янський просвітитель і педагог XVII ст. — засуджував школу свого часу за те, що вона вчить дітей дивитися на світ чужими очима та мислити чужим розумом, вимагав розвивати здібність розуміти речі.

Мислення потрібно навчати. А це можливе лише в разі застосування вчителем активних форм і методів організації пізнавальної діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуальному розвитку, критичності й гнучкості розуму, самостійності мислення.

У ході використання активних форм навчання вчитель повинен створити атмосферу відвертості й доброзичливості, в якій кожен учень має виявити самостійність, не боячись ставити будь-яке запитання. Довірливе спілкування забезпечується спокійною, ненапруженою атмосферою уроку.

На кожному уроці з теми треба зацікавити учнів та активно включати їх у роботу.

Учні з побуту, художньої та науково-популярної літератури знайомі з різноманітними видами грибів. Учитель повинен систематизувати набуті знання, а також ознайомити учнів з новими аспектами будови та життєдіяльності представників відділу. Вивчення цієї теми тісно пов’язане з побутом. Тому учням потрібно знати, які саме представники грибів є отруйними, які викликають хвороби рослин, тварин і людини, а також псування продуктів харчування.

Актуальність вивчення цієї проблеми зумовлена необхідністю зробити уроки більш цікавими, щоб вони розвивали в учнів 6 класу розумові здібності, навчали їх аналізувати, виокремлювати головне, робити узагальнення.

Типи завдань

1-й блок — це завдання, що реалізують актуалізацію опорних знань і вмінь учнів.

1. Біологічний диктант:

а) термінологічний;

б) визначальний.

У диктанті має бути не більше десяти питань. Питання мають бути компактно сформульованими та однозначними.

2. Робота з «німими» схемами.

Це індивідуальні завдання різних типів.

Вимоги: схема має бути представлена на попередньому уроці й може мати декілька варіантів: перша схема — з підказкою, друга — «німа».

3. Робота з діаграмами (опрацювання систематичних категорій).

4. Мешканці парку (лісу, степу).

Завдання: написати десять представників.

Перевірка: учні по черзі зачитують свої записи. Назви, що збігаються, викреслюють. Виграє той, у кого залишається більше назв.

5. Знайди помилку.

Пропонується кілька термінів (4—6), з-поміж яких є зайвий. Учні повинні його знайти.

2-й блок — завдання, спрямовані на створення проблемних ситуацій чи підвищення зацікавленості учнів на етапі мотивації пізнавальної діяльності

1. Прийом створення проблемної ситуації:

а) проблемне питання;

б) створення проблемної ситуації на основі висловлювань учених, письменників, філософів.

2. Прийом новизни.

Передбачає включення в зміст навчального матеріалу цікавих повідомлень і даних літературних творів.

3. Прийом семантизації.

В основу цього прийому покладено розкриття смислового значення слова.

3-й блок — завдання, спрямовані на формування понять.

1. Знайти зайве поняття та узагальнити решту (четвертий зайвий).

2. Знайти логічну помилку.

3. Скласти трьохзначне число та пояснити зв’язок між обраними поняттями.

4. Виконати узагальнення та обмеження понять.

5. Розмістити поняття за принципом «від окремого до загального».

6. Виокремити суттєві й несуттєві ознаки понять (робота з визначенням).

7. Розмістити поняття у вигляді системи.

4-й блок — завдання, що сприяють засвоєнню та закріпленню знань.

1. Складання опорних конспектів чи логічно-смислових схем.

2. Снігова грудка.

Учитель записує на дошці термін, а учні записують слова, що його стосуються. Потім хтось із учнів їх узагальнює.

1. Заповнення таблиць.

2. Завдання типу «перевір себе».

3. Складна аналогія.

У подібних завданнях учні складають терміни або поняття за такою системою:

1) вид — рід;

2) рід — вид;

3) протилежність;

4) причини — наслідки;

5) частина — ціле.

4. Розв’язування задач.

Розв’язування задач є одним з прийомів навчання, що сприяє більш глибокому та повному засвоєнню навчального матеріалу, формуванню вмінь застосовувати набуті знання на практиці.

Класифікація задач:

а) розрахункові;

6) пізнавальні (задачі другого рівня);

в) творчі (задачі, що мають кілька рішень).

5-й блок — контрольно-коригувальні завдання.

1. Знайти помилку у визначеннях та виправити її.

2. Вибрати вірне твердження.

3. Закінчити фразу (біологічний диктант).

4. Програмована робота (тест) [7].

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення розділу «гриби»

У роботі наведено комплекс завдань до теми «Гриби» розділу «Царство Гриби». За умов творчого підходу завдання можна використовувати й під час викладання інших тем шкільного курсу біології.

До теми наведено перелік базових і нових знань та вмінь, якими повинні оволодіти учні після вивчення теми. Це, на нашу думку, дозволить більш цілеспрямовано та обґрунтовано підходити до вибору змісту навчальних завдань.

Знання:

базові (загальнобіологічні):

✵ загальні ознаки Царства Гриби; нові:

✵ особливості будови та життєдіяльності гриба;

✵ тканини й органи гриба;

✵ ознаки вищих та нижчих грибів;

✵ відмінність їстівних і неїстівних грибів;

✵ отруєння грибами;

✵ риси схожості та відмінності грибів та рослин і тварин.

Уміння:

базові:

✵ загальноінтелектуальні (навички логічного мислення, робота з підручником, рецензування відповідей);

✵ практичні (спостереження, фіксування результатів, самоспостереження);

нові:

✵ порівнювати будову гриба з будовою рослин і тварин;

✵ порівнювати вищі та нижчі гриби;

✵ розпізнавати гриби за особливостями будови;

✵ визначати отруйних представників;

✵ збирати гербарій;

✵ розпізнавати симптоми отруєння грибами;

✵ застосовувати знання для профілактики отруєння грибами.

Завдання, що реалізують актуалізацію опорних знань і вмінь учнів

Біологічний диктант

1. Мікологія. (Наука, яка вивчає гриби)

2. Гіфи. (Нитки, з яких утворена грибниця)

3. Міцелій, або грибниця. (Вегетативне тіло гриба, утворене гіфами)

4. Плодове тіло. (Щільне переплетення гіф, яке зазвичай має форму ніжки та шляпки)

5. Мікориза. (Співіснування гриба з корінням рослини)

6. Спора. (Спеціальна клітина для нестатевого розмноження)

7. Аскоспора. (Спора статевого розмноження у грибів, що утворюється у спеціальних сумках)

8. Базидіоспора. (Спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні базидії)

9. Талом. (Тіло організму, не розчленоване на органи)

Біологічний визначальний диктант

1. Безхлорофільні організми, переважно багатоклітинні, що живляться гетеротрофно, тобто готовими (органічними) речовинами. (Гриби)

2. Вегетативне тіло гриба, утворене гіфами. (Грибниця, або міцелій)

3. Щільне переплітання гіф, яке зазвичай має форму ніжки та шляпки.

(Плодове тіло)

4. Нитки, з яких утворена грибниця. (Гіфи)

5. Спеціальна клітина для нестатевого розмноження. (Спора)

6. Спора статевого розмноження у грибів, що утворюється в спеціальних сумках. (Аскоспора)

7. Спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні базидії. (Базидіоспора)

8. Властивість речовини вбивати бактерії. (Бактерицидність)

Робота з діаграмами

Завдання: з допомогою наведених слів розташувати цифри у відповідному порядку.

Перелік слів:

1. Базидіоміцети.

2. Царство Гриби.

3. Білий Гриб.

4. Відділ Гриби.

Перевір себе

Назвіть десять представників грибів, що паразитують.

Знайти помилку

1. Чому ви вважаєте, що саме це зайве? Яким загальним поняттям можна назвати три гриба, що залишилися?

Білий, Рижик, Підберезник, Маслюк.

Відповідь: Рижик, оскільки він трубчастий.

2. Якого гриба не вистачає?

Наведено переліки грибів (верхній і нижній). Який гриб ви перенесли б з нижнього ряду до верхнього? Чому саме цей гриб?

1. Груздь.

2. Лисичка.

3. Несправжній опеньок.

4. Підосичник.

5. Бліда поганка.

6. Пеніцил.

Завдання, спрямовані на створення проблемних ситуацій чи підвищення зацікавленості учнів на етапі мотивації' пізнавальної діяльності. прийом створення проблемної ситуації

Дайте відповідь на запитання

1. Гриби не мають хлорофілу, а все ж містять у своєму тілі органічні речовини. Як вони їх отримують?

2. Чому рекомендують збирати гриби, не зриваючи плодове тіло, а зрізаючи його тіло ножем?

3. З якого гриба виготовляють цінні ліки?

4. Що є причиною виникнення захворювання «стригучий лишай»? Відповідь:

1. Гриби засвоюють готові органічні речовини.

2. Щоб не руйнувати грибницю, від якої можуть виростати нові плодові тіла грибів.

3. З гриба пеніцила виготовляють цінні ліки — пеніцилін.

4. Цю хворобу спричиняють гриби-паразити, що оселяються на тілі людини.

Головоломка «Гриби»

Відповідь: 1. Рижик. 2. Опеньок. 3. Дощовик. 4. Трутовик. 5. Підосичник. 6. Підберезник.

Головоломка «Царство Гриби»

По горизонталі:

1. Їстівний гриб з коричневою шляпкою та ніжкою кольору олії.

2. Гарний, але отруйний гриб.

3. Їстівний гриб, що росте у вологих соснових лісах.

4. Гриб, що зустрічається в лісах з дубом та буком.

5. Гриб, що має антисептичні властивості.

Правильні відповіді (по горизонталі) визначають назву пліснявого гриба (по вертикалі).

Відповідь:

По горизонталі: 1. Маслюк. 2. Мухомор. 3. Козляк. 4. Дубовик. 5. Печериця.

По вертикалі: Мукор.

Проблемне запитання

1. Яку будову має грибниця?

2. Яким чином грибниця пов’язана з плодовим тілом та ґрунтом?

3. Що виростає зі спор?

4. Чому гриби ростуть у визначених місцях?

5. В який спосіб розмножуються гриби?

6. Які взаємовідносини гриба та вищої рослини в мікоризі?

7. Які хвороби культурних рослин ви знаєте?

8. Чому в їжу краще застосовувати сухі, добре розмолоті гриби, а не свіжі?

9. Чим відрізняються пластинчасті гриби від трубчастих?

10. Назвіть відомі вам їстівні та отруйні шляпкові гриби.

Використання продуктивних запитань

1. Шляпкові гриби, що використовуються людиною в їжу, часто бувають червивими. Чи бувають червивими отруйні гриби — мухомор, бліда поганка та ін.?

2. Широко відомий опеньок поселяється на пеньках, спричиняє їх руйнування: деревина стає трухлявою. Коли в грибницю проникає кисень, деревина пня починає світитися. Помічено, що найбільш інтенсивно пні світяться теплими, вологими ночами. Поясніть чому.

3. Учені помітили, що в деяких шляпкових грибів температура плодових тіл може бути вища за температуру навколишнього повітря. Наприклад, за температури повітря 13 °С шляпка боровика нагрівається до 15 °С, а температура спороносного шару може досягати 18 °С. Поясніть біологічне значення такого підвищення температури.

4. Сільські жителі добре знають, що на підлогах кімнат у вологих місцях часто поселяється дощовий гриб. Він за кілька місяців може зробити гарну деревину дощок трухлявою. Поясніть, чому це відбувається.

Розв’язування біологічних задач

1. За якими грибами ходять не тільки з кошиками, а й зі свійськими тваринами та жолудями?

2. Спростуйте такі твердження про отруйні гриби:

а) від отруйних грибів темніє срібло;

б) від отруйних грибів згортається сире молоко;

в) від отруйних грибів буріють головки цибулі та часнику.

3. У людини є багато супутників серед ссавців, птахів, комах і рослин. Що ви знаєте про гриби, які супроводжують людину?

4. Кожен школяр багато може розповісти про шкоду, якої завдають трутовики. А чи є від них користь?

5. Гриби порядку Трюфелеві мають підземні плодові тіла. Яким чином умови існування впливають на морфологію плодових тіл?

6. Які Аскоміцети не утворюють типового для них міцелію, а здатні переважну частину життєвого циклу існувати у вигляді окремих клітин? Яке значення має одноклітинність цих організмів?

7. Визначте гриби, зображені на малюнках, та з’ясуйте, назву якого гриба зашифровано по вертикалі.

Головоломка-скоромовка (рос.)

Відповідь: У пеньков опять пять опят.

Прийом новизни

1. Най-най...

Найотруйнішим грибом є бліда поганка. Найбільше грибних спор у повітрі було зареєстровано в 1971 р. біля Кардиффа (Сполучене Королівство) — 161 037 спор в 1 м³.

2. Це цікаво...

✵ Гриби можуть виділяти запах. Свіжозоране поле своїм запахом завдячує актиноміцетам. Запах олії, сиру, свіжого сіна визначається діяльністю мікроорганізмів — грибів та бактерій.

✵ Деякі гриби світяться, наприклад опеньок.

✵ Окрім пеніциліну з грибів було отримано багато інших антибіотиків: стрептоміцин (1943), хлортетрациклін (1945), тетрациклін (1953), олендоміцин (1960).

✵ Клітини дріжджів під час обробки звуком збільшують свою активність, тому час бродіння тіста може бути скорочений удвічі. Хліб 3 «озвученого» тіста більш якісний, ніж зі звичайного.

✵ На півночі штату Мічіган (США) було знайдено гриб, вага грибниці якого може досягати 100 т, а площа, яку він займає,— близько 15 га. Вік цього велетня — 1,5 тис. років.

3. Суха м’якоть трутовиків не загоряється, а тліє повільно, зберігаючи жар при вітрі й негоді. Достатньо вдарити каменем об камінь — і з’являється полум’я. У Німеччині у XIX ст. тисячі селян існували за рахунок промислу трутовиків, яких згодом зовсім не залишилося у цій країні, і німецькі ремісники закуповували його у Швейцарії, Франції, Угорщині. У багатьох місцях (Страсбург, Нюрнберг, Нейштадт) працювали спеціальні фабрики, які виробляли трут.

Трут роблять так: знімають з трутовика верхній шар і нижню пористу губку, а м’якоть варять разом з лугом з деревної золи, потім просушують, розбивають молотком на дрібні волокна та насичують розчином селітри. Навіть сьогодні мисливці користуються не запальничками та сірниками, які швидко відволожуються, а трутом з трутовиків.

4. Давньоримські лікарі давали рекомендації цезарям і сенаторам у разі обжерливості вживати проносні настоянки з трутовика.

5. З плоских трутовиків заварюють чай, який підвищує загальний тонус, знімає втомленість. Такий чай вживали наші пращури задовго до того, як у XVII ст. алтинський хан передав для російського царя 4 пуди чаю.

6. У деяких трутовиків знайдено антибіотики лензітин та поліпорін, які знешкоджують нижчі гриби.

7. Існують гриби-хижаки, що з допомогою спеціальних кілець на гіфах захоплюють ґрунтових нематод (червів) та перетравлюють їх.

8. Існують водні гриби, що живуть у прісних та солоних водоймах та спричиняють хвороби риб, амфібій і водоростей.

9. Шляпкові гриби за добу можуть вирости на 4—5 см; ріст гриба продовжується 10 діб; після того як він досягає найбільших розмірів та ваги, починається відмирання плодового тіла.

10. Антибіотики, що містять у своїй назві складову частину «міцин», виділяють з грибів.

11. Російський учений Ф. М. Каминський у 1881 р. вперше виявив та вивчив мікоризу.

12. У 1873 р. англійський учений У. Робердж установив, що в середовищі гриба пеніцилуму бактерії розвиваються погано.

13. У 1872 р. російський лікар А. Г. Полотебнов надрукував повідомлення про лікування гнійних ран порошком зі спор грибів пеніцилуму та сперілу.

Завдання, спрямовані на формування понять

Знайти зайве поняття та узагальнити решту

1. Спориня іржі, головня пшениці, іржа кукурудзи, стрижучий лишай.

2. Маслюк, печериця, опеньок несправжній, сірчано-жовтий трутовик, лисичка.

3. Трутовик, дріжджі, фітофтора, трюфеля.

4. Хітин, сечовина, крохмаль, глікоген.

Знайти логічну помилку

1. Дріжджі — пивні дріжджі; білий гриб — бліда поганка; аскоміцети — трюфеля; базидіоміцети — трутовики; плісняві гриби — іржисті гриби.

2. Викресліть зайве поняття.

а) Гриби, хітин, фотосинтез, сечовина.

б) Бульба картоплі, паразит, синхітріум, мікориза.

в) Паразит, антибіотик, пеніцилін, сапрофіт.

г) Кукурудза, головня, пшениця, береза.

Складіть трьохзначне число та поясніть зв’язок між обраними поняттями

а) 1. Глікоген.

2. Крохмаль.

3. Гриби.

4. Хлорофіл.

5. Сечовина.

б) 1. Талом.

2. Міцелій.

3. Гіфи.

4. Плазмодій.

5. Ризоїди.

в) 1. Аскоміцети.

2. Базидіоміцети.

3. Ооміцети.

4. Зигоміцети.

5. Дейтероміцети.

Виконайте узагальнення та обмеження понять

1. Плісняві гриби:

а) пеніцил;

б) нижчі гриби;

в) аскоміцети;

г) дріжджі.

2. Шляпкові гриби:

а) мухомор;

б) базидіоміцети;

в) аскоміцети;

г) асперул.

3. Міцелій:

а) талом;

б) гриб;

в) плазмодій;

г) гіфи.

4. Зигоміцети:

а) відділ Гриби;

б) відділ Слизовики;

в) фітофтора;

г) відділ Лишайники.

Розмістити поняття від більш часткових до більш узагальнених

1. Шляпкові гриби. Аскоміцети, аспергіл, печериця, відділ Гриби, базидіоміцети.

2. Відділ гриби, ооміцети, фітофтора, нижчі гриби, мукор, ольпідіум капустяний, зигоміцети.

3. Аскоміцети, мукор, відділ гриби, пеніцил, вищі гриби, зигоміцети, нижчі гриби, царство Гриби.

4. Вищі гриби, маслюк, нижчі гриби, мукор, базидіоміцети, царство Гриби, зигоміцети.

Виділення суттєвих і несуттєвих ознак поняття (робота з визначеннями)

1. Мікологи:

в) учені, які вивчають гриби;

б) учені, які вивчають гриби й лишайники;

в) учені, які вивчають захворювання, що спричиняють гриби-паразити.

2. Гриби:

а) одноклітинні організми, що живляться гетеротрофно;

б) багатоклітинні організми, що не мають хлорофілу й ведуть паразитичний спосіб життя;

в) одно- й багатоклітинні організми, що не мають хлорофілу й ведуть сапрофітний спосіб життя;

г) безхлорофільні організми, одно- й багатоклітинні, що живляться гетеротрофно.

3. Гриби з рослинами зближують такі ознаки:

а) лише нерухомий спосіб життя та необмежений ріст;

б) необмежений ріст та міцна клітинна оболонка;

в) нерухомий спосіб життя, необмежений ріст, міцна клітинна оболонка;

г) нерухомий спосіб життя та міцна клітинна оболонка.

4. Гриби з тваринами зближують такі ознаки:

а) хітин у клітинній оболонці та відсутність хлорофілу;

б) хітин у клітинній оболонці, гетеротрофний спосіб життя, наявність в обміні речовин сечовини та утворення глікогену, відсутність хлорофілу;

в) наявність в обміні речовин сечовини та утворення глікогену;

г) відсутність хлорофілу, наявність в обміні речовин сечовини, запасання глікогену.

Розмістіть поняття у вигляді системи

1. Царство Гриби, нижчі гриби, відділ Лишайники, вищі гриби, відділ

Слизовики, відділ Гриби.

2. Відділ гриби, зигоміцети, аскоміцети, нижчі гриби, базидіоміцети, хітридіоміцети, вищі гриби, ооміцети, дейтероміцети.

3. Шапкові гриби, маслюк, сироїжка, мухомор, отруйні гриби, боровик, опеньок, бліда поганка, підберезовик, дідьків гриб, підосичник, гриби, печериця, опеньок несправжній сіро-жовтий.

Завдання, що сприяють засвоєнню та закріпленню знань

Складання логічно-смислових схем чи опорних конспектів

1. Складіть конспект-узагальнення (не більше десяти речень) з теми «Гриби».

Відділ Гриби характеризується ознаками, що зближують його більше з тваринами, ніж з рослинами. Усі вони живляться гетеротрофно. Тіло грибів представлено міцелієм, утвореним гіфами. Гриби поділяються на вищі й нижчі. Нижчі гриби — одноклітинні організми, а вищі — багатоклітинні.

Сапрофітні представники виконують роль санітарів природи, але можуть завдавати шкоди людині, оселяючись на продуктах живлення, промтоварах та ін.

Гриби-паразити часто є збудниками хвороб у рослин, тварин і людини. Багато представників відділу Гриби використовують у медицині, сільському господарстві, спиртовій промисловості та ін.

2. Складіть схему до § 73 «Царство Гриби. Загальна характеристика»

(Морозюк С. С. Біологія: Підручник для 6 кл. серед. загальноосвіт. шкіл.— К.: Генеза, 1996.— 159 с.).

Снігова грудка

Учитель пише на дошці вивчений термін або поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Учитель записує слова навпроти терміна, а потім хтось із учнів узагальнює їх або на їх основі учні по черзі складають речення.

Спора, Аскоспора, Базидіоспора, Плодове тіло, Міцелій, Гіфи, Мікориза, Ризоїди.

Перевір себе

1. Учитель протягом уроку записує на дошці нові терміни, а після викладу нового матеріалу зачитує визначення до них, а учні називають номер терміна.

1. Міцелій.

2. Гіф.

3. Ризоїди.

4. Гаусторії.

5. Мікоріза.

✵ Присоски, з допомогою яких гриби-паразити прикріплюються до субстрату (4).

✵ Нитки, з яких утворена грибниця (2).

✵ Об’єднання гриба з коріннями дерев (5).

✵ Вегетативне тіло гриба (1).

✵ Видозмінені гіфи міцелію, з допомогою яких гриби-сапрофіти прикріпляються до субстрату (3).

2. Вгадай, яке слово зашифроване.

Ярепечиц, Руком, Юсмалк, Ленципі, Срапо, Хомурмо, Кодовщи, Лигрепса, Фтаротофі, Діжжірд.

Відповідь: печериця, мукор, маслюк, пеніцил, спора, мухомор, дощовик, аспергил, фітофтора, дріжджі.

Користуючись підручником, заповніть таблицю

1. Порівняльна характеристика слизистих грибів, нижчих грибів і вищих грибів.

2. Таблиця «Чи знаєш ти класи відділу Гриби». До класів грибів з лівого стовпчика підберіть відповіді характеристики з правого стовпчика.

Складна аналогія

Найчастіше поняття перебувають у таких відносинах:

1) вид — рід;

2) рід — вид;

3) протилежність;

4) причина — наслідок;

5) частина — ціле.

Слід назвати відносини, що існують між поняттями кожної пари (з відповідями).

Маслюк — мухомор (3)

Пеніцил — антибіотик (4)

Міцелій — гіфи (2)

Шляпкові гриби — базидіоміцети (1)

Зигоміцети — мукор (2)

Плодове тіло — міцелій (5)

Домовий гриб — зруйнована деревина (4)

Пивні дріжджі — дріжджі (1)

Дріжджі — фітофтора (3)

Пеніцил — аскоміцети (5)

Автотрофи — гетеротрофи (3)

Контрольно-коригувальні завдання

Знайти помилку у визначеннях та виправити її (якщо вона є)

1. Міцелій — вегетативне тіло гриба.

2. Гіфи — органи гриба.

3. До складу гриба входить хлорофіл.

4. Гриби живляться як автотрофно, так і гетеротрофно.

5. Гриби живляться всією поверхнею міцелію.

6. У грибів спори утворюються в сумках.

7. Базидіоспори — спори нестатевого розмноження, утворюються на поверхні базидії.

8. Плодове тіло — вегетативне тіло гриба, утворене гіфами.

9. Спора — спеціальна клітина для нестатевого розмноження.

10. Мікориза — співіснування грибів з іншими організмами.

Вибрати вірне твердження

1. Мікологія — наука про вивчення мікоризи.

2. Бактерицидність — властивість речовини вбивати бактерії.

3. Аскоспора — спеціальна клітина для безстатевого розмноження.

4. Гриби живляться автотрофно.

5. Відділ Гриби включає лишайники, слизовики та нижчі гриби.

6. Гриби розмножуються тільки спорами.

7. Конідії — спеціальні органи у грибів, де утворюються статеві клітини.

8. Ризоїди — видозмінені гіфи, що служать для прикріплення грибів-сапрофітів до субстрату.

9. Речовина, яку запасають гриби, називається глікоген.

10. Нижчі гриби мають багатоклітинний міцелій, простий або розгалужений.

Закінчити фразу (біологічний диктант)

1. Виділити гриби у самостійне царство запропонував... (Де Фріз)

2. Речовина, що входить до складу клітинної оболонки та забезпечує її цілісність. (Хітин)

3. Гриб, що оселяється на продуктах і спричиняє їх гниття. (Мукор)

4. Грибкове захворювання, в результаті якого зернівка в колосі замінюється чорними склероціями. (Ріжки)

5. Нитки, з яких утворена грибниця. (Гіфи)

6. Наука, що вивчає гриби. (Мікологія)

7. Співіснування грибів з коренями рослин. (Мікориза)

8. Розмноження грибів, що здійснюється шматочками міцелію, брунькуванням та ін. (Вегетативне)

9. Мікроскопічні гриби, що розмножуються брунькуванням, живуть на цукристих субстратах та зумовлюють бродіння цукру. (Дріжджі)

10. Щільне переплетення гіф, що зазвичай має форму ніжки й шляпки.

(Плодове тіло)

Програмова робота (тест)

Виберіть правильне твердження, запишіть індекс правильної відповіді.

1. Царство Гриби поділяють на відділи:

а) Слизовики, Гриби, Лишайники;

б) Слизовики, Вищі гриби, Нижчі гриби;

в) Слизовики, Вищі гриби, Лишайники.

2. Тіло слизевиків називають:

а) таломом;

б) плазмодієм;

в) міцелієм.

3. Килу капусти спричиняє:

а) спонгоспора;

б) плазмодіофора:

в) фітофтора.

4. Відділ Гриби поділяють на класи:

а) п’ять;

б) шість;

в) чотири.

5. В основу поділу грибів на класи покладено:

а) статевий процес;

б) будову міцелію, спороносіння, статевий процес;

в) статевий процес, спороносіння.

6. До вищих грибів належать класи:

а) ооміцети;

б) хітридіоміцети;

в) зигоміцети;

г) базидіоміцети.

7. Добре розвинений міцелій мають:

а) слизовики;

б) вищі гриби;

в) нижчі гриби.

8. Тіло представників грибів складається:

а) з мікоризи;

б) з міцелію;

в) з талому.

9. До найбільш високоорганізованих класів грибів належать:

а) аскоміцети;

б) ооміцети;

в) базидіоміцети.

10. Аско- й базидіоспорами розмножуються гриби в процесі:

а) статевого розмноження;

б) нестатевого розмноження;

в) утворення конідій;

г) вегетативного розмноження.

11. За характером живлення всі гриби поділяють на такі типи:

а) сапрофіти і паразити;

б) сапрофіти, паразити і симбіонти:

в) сапрофіти і симбіонти.

12. Запасними речовинами, які накопичують гриби, переважно є:

а) глюкоза;

б) крохмаль;

в) глікоген.

13. Риси, що є спільними в представників царства Гриби й царства Рослини:

а) здатність до фотосинтезу;

б) жорстка клітинна стінка;

в) накопичення глікогену;

г) нездатність до пересування;

д) автотрофне живлення.

14. Риси, що є спільними в представників царства Грибів і царства Тварин:

а) нездатність до фотосинтезу;

б) здатність до пересування;

в) накопичення глікогену;

г) клітинна стінка містить хітин;

д) гетеротрофне живлення.

Література

1. Барна М. М., Похила Л. С., Яцук Г. Ф. Біологія для допитливих. Ч. 1. Дроб’ян- ки. Рослини. Гриби.— Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2000.— 88 с.: іл.

2. Бичкова 1.1., Козаченська О. Є. Піктографічний словник з біології для учнів 6 класу,— X.: ХДПУ, 1999.— 45 с.

3. Зерова М. Я., Єлін Ю. А., Коз’яков С. М. Гриби. Їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.— К.: Урожай, 1984.— 204 с.: іл.

4. Ивченко С. Занимательно о ботанике.— 2-е изд.— М.: Молод. гвардия, 1972.— 224 с.: ил.

5. Карташова 1.1. Організація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології у 8 класі: Методичні рекомендації.— X.: Персей, 2000.— 35 с.

6. Карташова 1.1., Гришко Т., Бабіч І. Методика розв’язування біологічних задач.— X.: Персей, 2001.— 80 с.

7. Котик Т. С., Морозюк С. С. Біологія. 6 клас: Завдання. Диктанти. Тести. Перевірочні роботи.— Х.: Світ дитинства, 2001.— 87 с.

8. Морозюк С. С. Биология: Учебник для средних и общеобразовательных школ.— К.: Генеза, 1996.— 160 с.: ил.

9. Панибрацкая А. В., Стрельбицкий А. А. Биология. 6 клас. II полугодие: Тетрадь с печатной основой.— М.: АСТ-пресс, 1997.— 56 с.

10. Рохлов В., Теремов А., Петросова Р. Занимательная ботаника: Книга для учащихся, учителей и родителей.— М.: АСТ-пресс, 1999.— 432 с.: ил.

11. Трайтак Д. Ш., Трайтак Н. Д. Сборник задач и упражнений по биологии растений, бактерий, грибов и лишайников: Пособие для учащихся 6—7 классов общеобразовательных учреждений.— М.: Мнемозина, 1998.— 160 с.: ил.