Основи психології і педагогіки - Степанов О. М. 2006

2. Теорія освіти і навчання (дидактика)

2.2. Зміст освіти в Україні

Запитання. Завдання

Розкрийте наукові засади формування змісту освіти в Україні.

Охарактеризуйте основні документи, які визначають зміст освіти в навчальних закладах України.

Яка відмінність у фаховій підготовці бакалавра і магістра?

Які регіональні особливості можуть бути відображені у шкільному компоненті навчального плану?

Чому контроль успішності учня (студента) повинен бути систематичним?

Розкрийте суть основних вимог організації контролю рівня знань, умінь та навичок.

Охарактеризуйте запроваджену в середній школі 12-бальну систему оцінювання рівня знань та умінь учнів.

Література

Аванесов В. С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. — М., 1990.

Беспалько В. П. Теория учебника. — М., 1988.

Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. — К., 1997.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), — К„ 1994.

Єрмаков І. Г. Феномен сьогодення й майбуття// Освіта. — 2003. — № 40—41. — 3—10 верес.

Жерар Ф.-М. та ін. Як розробляти та оцінювати шкільні підручники. — К„ 2001.

Закон України «Про освіту». — К., 1991.

Оцерний Л. П. Основы системы контроля качества обучения. — К., 1995.

Сікорський П. Концепція розвитку профільного навчання у загалноосвітніх школах України// Освіта. — 2003. — № 39. — 27 серп. З верес.

Слепкань З. П. Наукові засади педагогічного процесу у вищі школі. — К., 2000.

Чайка В., Левчук І. Проблема формування компонентів змісту навчального матеріалу в професійній діяльності вчителя// Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: педагогіка. — 1991. — № 1.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.