Психологія управління в організації - М. Д. Прищак, О. Й. Лесько 2016

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади психології управління в організації
Вступ до курсу «Психологія управління в організації»
Поняття про психологію управління

Поняття «управління» поширене в різних науках і означає функцію властиву організованим системам (біологічним, технічним, соціальним, військовим та ін.).

Управління — функція, що забезпечує збереження певної структури, організованих систем, підтримку режиму їх діяльності, реалізацію їх програми і цілей; цілеспрямований вплив на систему з метою переходу її з одного стану в необхідний інший.

Залежно від компонентів навколишнього світу — нежива природа, жива природа і людське суспільство, управління традиційно поділяють на такі види:

✵ технічне управління в неживій природі (в технічних системах) — управління науково-технічними процесами й фізичними тілами, системами машин тощо;

✵ біологічне управління в живих організмах (у біологічних системах) — управління процесами, які відбуваються у живій природі і пов’язані з життєдіяльністю організмів;

✵ соціальне управління в суспільстві (в соціальних системах) — управління як вплив на діяльність людей, об’єднаних у різні соціальні групи.

Предметом нашого аналізу є соціальне управління — цілеспрямований, планомірний та систематичний вплив суб’єкта управління на його об’єкт.

Відповідно до головних суб’єктів суспільного життя соціальне управління поділяється на:

✵ управління індивідуальною діяльністю людини;

✵ управління спільною діяльністю людей.

Управління спільною діяльністю людей, у свою чергу, можна диференціювати за такими критеріями:

✵ за сферами організації суспільства;

✵ за рівнями управління в суспільстві.

За сферами організації суспільства виокремлюють такі види соціального управління:

✵ адміністративно-державне (політичне управління);

✵ управління соціокультурною сферою (духовне виробництво);

✵ управління виробничою сферою (матеріальне виробництво).

За рівнями управління в суспільстві виокремлюють такі види соціального управління:

✵ управління суспільством (державою) в цілому;

✵ управління соціальною сферою;

✵ управління регіоном;

✵ управління організацією.

З одного боку, найвищою цінністю, метою, а з іншого — найбільшим капіталом, ресурсом в будь-якій сфері соціального управління є людина. Ефективне використання людського ресурсу є головним завданням соціального управління. Ключова роль в цьому процесі належить психології. Тому, важливим чинником ефективності управлінської діяльності, особливо в організації стає психологія управління.

Психологія управління — наука про психологічні основи управлінської діяльності.

Психологія управління, зародившись на перехресті психологічних дисциплін, функціонує і розвивається у нерозривному зв’язку як із суспільними науками, так і з тими, що сфокусовані на проблемах управління. Особливими є її взаємозв’язки з психологічними дисциплінами: загальна психологія, психологія особистості, соціальна психологія, акмеологія, психологія кар’єри, психологія праці, інженерна психологія, психологія бізнесу, етнопсихологія, психологія творчості та ін.

Основні поняття і ключові слова: управління, соціальне управління, психологія управління.