Дитяча психологія - Т. В. Дуткевич 2012
Модуль IV. Розвиток особистості дитини від народження до 7 років
Тема 22. Етичний розвиток у дошкільному віці
Психолого-педагогічніумови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника
У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виникнення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше виділяє і оцінює. Поступово вплив оцінки дорослого на поведінку дітей зростає, оскільки дорослий все більше сприймається як зразок, еталон, з яким дитина порівнює себе і свої дії.
Щоб мати якомога більший виховний вплив оцінка дорослого повинна відзначатись такими ознаками:
- бути об’єктивною і тактовною; слід спочатку виділяти позитивні сторони, не загострюючи увагу на негативних, але дитина має зрозуміти, чим саме невдоволений дорослий. Оцінювати не саму дитину, а її вчинки. Осуд використовують у виняткових випадках, показавши, як треба робити;
- орієнтованою на саму поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими дітьми, яке руйнує взаємини дітей;
- диференційованою. Потрібно показати, за що саме дитина оцінюється певним чином;
- систематичною, з достатнім і різноманітним унаочненням. Співвідношення різних способів оцінки залежить від віку, індивідуальних особливостей вихованців, ситуації [153, с. 279].
Для формування моральних уявлень дітей важливими є бесіди з дорослими на етичну тематику. Дитина прагне розібратись у складних етичних питаннях, зрозуміти критерії моральної оцінки, намагається знайти виправдання негідним вчинкам ровесників. А відтак ставить питання дорослим, ініціює бесіди з ними.
Значні виховні можливості містить робота педагогів і батьків з дитячою літературою. Найбільше приваблює старшого дошкільника та тематика дитячої книжки, що розкриває питання соціально-моральної поведінки людини, суспільних норм і цінностей, характеру особистості. Дитина прагне проникнути в сутність взаємин між людьми, дати оцінку якостям характеру особистості і вчинкам людини. У процесі роботи над змістом літературних творів дитина прагне з’ясувати ставлення дорослого до прочитаного, його схвалення чи осуд вчинків героїв.
Згодом у дитини виникають власні оцінки змісту прослуханого. Герої літературних творів чітко розподіляються на дві протилежних групи: позитивні чи негативні. Відповідним чином будується обговорення змісту прочитаного, що включає наступні етапи: аналіз поведінки героїв — оцінювання їх вчинків — оцінка особистості героя (позитивна чи негативна).
Серед ілюстрацій до художніх творів старші дошкільники найкраще сприймають ті, що містять зображення ситуацій спілкування, співпраці з виразно зображеною мімікою облич діючих осіб.
Важливо, що дитина починає відрізняти текст та ілюстрації до нього як складові частини дитячої книжки. В старшого дошкільника з’являється інтерес не тільки до ілюстрацій, а й до змісту, прихованого у незрозумілому тексті. Така здатність дитини становить передумову до сприймання навчальної літератури в школі, слугує мотивом оволодіння навичкою читання.
Висновки про психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника:
- у процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого;
- оцінка дорослого повинна бути об’єктивною і тактовною, орієнтованою на саму поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими, диференційованою, систематичною, з достатнім і різноманітним унаочненням;
- важливим засобом формування моральних уявлень дітей є бесіди з дорослими на етичну тематику;
- роботу з дитячою книжкою на моральну тематику доцільно будувати за схемою аналіз поведінки героїв — оцінювання їх вчинків — оцінка особистості героя (позитивна чи негативна).
Перша публікація: 01/01/2012
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.