Юридичний словник-довідник - 2021


Прогалина у праві

Прогалина у праві — відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання. На першій стадії правозастосувальної діяльності іноді не вдається знайти юридичну норму, розраховану саме на конкретний життєвий випадок лише тому, що її взагалі бракує у певній системі права, в законодавстві (хоча справа, яку слід вирішити, знаходиться у сфері дії принципів цієї правової системи). Виникає ситуація, яку саме і відображає поняття П. у п. Звичайним шляхом усунення («заповнення») П. у п. є встановлення компетентним правотворчим органом потрібної юридичної норми, якої бракує у законодавстві. Проте ще до цього правозастосувальному органу в ряді випадків надається змога «заповнити» П. у п. і прийняти правозастосувальне рішення, скориставшись одним із двох засобів, вироблених юридичною практикою й легалізованих законодавством. Йдеться про аналогію закону і аналогію права. Аналогія закону — це вирішення справи (за наявності П. у п.) на основі правової норми, яка регулює найбільш подібні суспільні відносини. Аналогія права — це вирішення справи (за наявності П у. п. і відсутності аналогічної правової норми) на основі принципів відповідної галузі права або даної системи права в цілому. В Україні вдаватися до аналогії закону чи до аналогії права офіційно заборонено при застосуванні норм особливої частини кримінального права та норм про адміністративну відповідальність. В усіх інших випадках правозастосувальної діяльності вирішення справ за аналогією можливе, а щодо тих галузей, де воно прямо передбачене законом (цивільне право, цивільний процес),— необхідне.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.