Юридичний словник-довідник - 2021
Народні засідателі
Народні засідателі — непрофесійні судді, які беруть участь у судовому розгляді кримінальних справ про злочин, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної кари (склад суду — 2 судді і З Н. з.), а також у розпорядчому засіданні суду (склад — 1 суддя і 2 Н. э.), яке розглядає питання про віддання обвинуваченого до суду в таких справах (ст. ст. 17, 237, 238 КПК). Н. з. Верховного Суду України і міжобласного суду обиралися Верховною Радою України з числа громадян України, які на день обрання досягли 35-річного віку; Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів — відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів з числа громадян, які досягли 30- річного віку; військових судів — на зборах військовослужбовців військових частин з числа громадян, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку. Н. з. всіх судів обиралися строком на 5 років. Вони відповідальні перед органами або виборцями, які обрали їх, і можуть бути ними відкликані. Н. з. при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ст. ст. 150, 152 Конституції України, ст. 384, 55 Закону «Про судоустрій України»), Не може бути Н. з. особа, яка має судимість, особа з обмеженою дієздатністю або яку рішенням суду визнано недієздатною. Н. з. залучаються до виконання своїх обов'язків у судах у порядку черговості не більш як 1 місяця на рік, крім випадків, коли подовження цього строку зумовлюється необхідністю закінчити розгляд справи початої з їх участю.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.