Юридичний словник-довідник - 2021


Матеріальна відповідальність членів колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП)

Матеріальна відповідальність членів колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП) — відповідальність членів КСГП за заподіяння з їхньої вини дійсних майнових збитків підприємству в процесі виконання ними трудових функцій, яка полягає в обов'язку відшкодувати підприємству ці збитки. На відміну від цивільної відповідальності матеріальна відповідальність членів КСГП настає: а) за правопорушення, яке поєднує ознаки трудового і майнового правопорушення (за порушення трудової дисципліни, що має майнові наслідки); б) за збитки, заподіяні виключно в процесі виконання трудових функцій (обов'язків); в) якщо збитків завдано членом даного КСГП; г) за заподіяння лише дійсних (прямих) збитків, а не за втрачену вигоду. Форма вини у заподіянні збитків впливає на види матеріальної відповідальності: за недбалість — обмежена (в розмірі дійсних прямих збитків, але не більше середнього місячного заробітку члена КСГП), а в разі умислу — повна. Повна матеріальна відповідальність застосовується також у випадках, передбачених законодавством. В окремих прямо передбачених законодавством випадках настає підвищена матеріальна відповідальність. Оскільки матеріальна відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання членами КСГП їхніх трудових обов'язків, то крім відшкодування дійсних (прямих) збитків вони притягаються також до дисциплінарної відповідальності. Відшкодування збитків проводиться правлінням КСГП або народним судом. Конкретні умови та порядок матеріальної відповідальності членів КСГП регулюється статутом КСГП та Положенням про матеріальну відповідальність членів КСГП, яке приймає вищий орган управління КСГП.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.