Юридичний словник-довідник - 2021

Локальні правові норми

Локальні правові норми — один із видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин. Сферою дії Л. п. н. є державні і недержавні організації, соціальні угруповання, які згідно з чинним законодавством і в межах своєї компетенції встановлюють нормативні правові приписи, що регулюють внутрішні правові відносини у них. Найпоширенішими актами локальної нравотворчості є видані у відповідній державній або недержавній організації Правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції для відповідних груп працівників, акти, які встановлюють Л. п. н. щодо членів тих чи інших кооперативних організацій, наприклад членів житлово-будівельних кооперативів, з питань правил користування кооперативним житловим фондом тощо. Л. п. н. сприяють підвищенню дієвості права, головним чином завдяки тому, що вони конкретизують положення законів та інших нормативних актів, дають змогу краще враховувати особливості місцевих умов у процесі реалізації їхніх приписів. Але при цьому локальна правотворчість повинна відповідати двом умовам: не суперечити вимогам законності і не обмежувати ініціативу виконавців які діють у межах закону.