Юридичний словник-довідник - 2021

Керівник

Керівник — посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу службовців і здійснює внутрішньо-організаційне управління ним. Специфічними ознаками К. є.: перебування на чолі певного службового колективу; управління підлеглими має внутрішній (у межах організаційної структури керованої системи) організаційний характер; управління здійснюється на основі прямого підпорядкування, що у правових відносинах набуває характеру юридичної залежності однієї сторони від іншої; виключна прерогатива приймати, в межах своєї компетенції, управлінські рішення, видавати акти управління (накази, розпорядження, тощо); визначення юридичного змісту відносин, які К. встановлює у колективі (надання, перерозподіл чи позбавлення прав підлеглих, покладення на підлеглих обов'язків). Розрізняють К.: лінійних — здійснюють комплексне управління об'єктом у цілому та всіма його підрозділами, зокрема через реалізацію переважно адміністративно-розпорядчих повноважень, що відображають найвищий ступінь владності і є обов'язковими для суб'єктів, до яких вони звернені; відповідають не лише за результати своєї праці, а й за організацію діяльності членів керованого ними колективу (керівники державних органів, підприємств, установ і організацій та їх заступники; функціональних — керують всередині організаційних структур виконанням певних функцій управління або елементами цих функцій, несуть відповідальність за результативність такого керівництва, здійснюють організаційну, інформаційну, економічну, правову, матеріально-технічну підготовку управлінських рішень (керівники та їхні заступники підрозділів апарату управління державних органів, підприємств, установ, організацій різних форм власності, їх структурних підрозділів).