Юридичний словник-довідник - 2021


Інститут законодавства Верховної Ради України

Інститут законодавства Верховної Ради України — самостійна науково-дослідна і прикладна державна установа, у структурі апарату Верховної Ради. Створений відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 7.Х.1994. Головними завданнями І. є: участь у проведенні фундаментальних та здійснення приклад них досліджень у сфері державного управління суспільством і законопроектних робіт, координація участі наукових установ та інших організацій у законотворчій діяльності Верховної Ради; розробка концепції розвитку законодавчої системи України та проектів програм законодавчої діяльності Верховної Ради; аналіз практики застосування законів та ефективності їхньої дії, розробка пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства; порівняльні дослідження систем законодавства інших країн, а також оптимальних шляхів зближення національного законодавства із зарубіжним законодавством та міжнародним правом; розробка найважливіших законопроектів, здійснення науково-правової експертизи окремих законопроектів; надання науково-методичної допомоги у здійсненні законодавчої та контрольної діяльності постійним комісіям Верховної Ради України; участь у підготовці до видання Верховною Радою України законодавчих актів та спеціальної юридичної літератури. І. згідно із покладеними на нього завданнями здійснює наукову, науково-методичну, організаційно-інформаційну, видавничу та іншу діяльність.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.