Юридичний словник-довідник - 2021


Акт про нещасний випадок на виробництві

Акт про нещасний випадок на виробництві — офіційний документ, у якому фіксується цей випадок. Згідно із ст. 25 Закону України «Про охорону праці» власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, що сталися на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, на основі Положення «Про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях». Розслідування проводиться з участю представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, зазначених у законодавстві, ще й з участю представників органів державного нагляду, управління охорони праці і профспілок. Комісія з розслідування складає акт за формою Н-І у п'яти примірниках, які надсилаються власнику на затвердження. Власник зобов'язаний протягом доби після закінчення розслідування затвердити акт і надіслати один примірник потерпілому або особі, яка представляє його інтереси. Решта а передається керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок, державному інспекторові з нагляду за охороною праці, профспілковій організації підприємства, керівникові служби охорони підприємства. Акт за формою Н-І разом з матеріалами розслідування зберігається протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік, інші примірники акта та копії його зберігаються до виконання всіх намічених у них профілактичних заходів, але не менш як два роки. У разі ліквідації підприємства акти за формою Н-І передаються правонаступникові, а за відсутності його — до державного архіву.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.