Юридичний словник-довідник - 2021
Експертиза працездатності
Експертиза працездатності — визначення ступеня обмеження життєдіяльності людини, причини, часу настання, групи інвалідності. Е. п. сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та вроджених дефектів, що обмежує життєдіяльність їх, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо. Медико-соціальна експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній і психологічній, соціальній, професіональній реабілітації та адаптації інваліда. Органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і працюють за територіальним принципом. Існують такі медико-соціальні експертні комісії: загального профілю, спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору, органів кровообігу тощо. Медико-соціальна експертиза здійснюється після повного і всебічного медичного обстеження, необхідних досліджень, встановлення клініко — функціонального, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, які підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.1992 № 83).
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.