Юридичний словник-довідник - 2021
Дільничний інспектор міліції
Дільничний інспектор міліції — посадова особа органу внутрішніх справ, яка виконує функції цього органу на закріпленій за ним території — адміністративній дільниці. Призначається на посаду наказом начальника УВС області та затверджується органом місцевої виконавчої (районної) влади. Наказом начальника міського (районного) відділу (управління) внутрішніх справ за Д. і. м. закріплюється конкретна адміністративна дільниця. Для виконання службових обов'язків йому надається службова кімната, як правило, на території обслуговування, а також засоби зв'язку і транспорту (у сільській місцевості). Д. і. м. повинен забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходи щодо їх усунення; запобігати злочинам і розкривати їх; брати участь у правовому вихованні населення; проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до скоєння злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, до яких він установлений. Д. і. м. контролює дотримання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної і дозвільної систем, подає у межах наданих йому прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань у здійсненні їхньої законної діяльності. Д. і. м. приймає громадян, їхні заяви і пропозиції з питань боротьби із злочинністю і профілактики правопорушень. При вирішенні правоохоронних завдань Д. і. м. постійно працює з населенням, спирається на його допомогу; вивчає стан оперативної обстановки на дільниці, вносить керівництву УВС пропозиції щодо її поліпшення; виконує покладені на нього обов'язки щодо охорони правопорядку, запобігання та припинення злочинів.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.