Юридичний словник-довідник - 2021

Дипломатична мова

Дипломатична мова — 1) мова дипломатичних відносин та міжнародних договорів. Обов'язкової Д. м. не існує. За _ загальним правилом органи зовнішніх зносин користуються національною мовою. За не значнішим винятком двосторонні міжнародні договори, а також багатосторонні договори з обмеженою кількістю учасників укладаються мовами сторін. У міжнародних організаціях і на конференціях вживання мов регулюється правилами процедури, в яких мови поділяються, як правило, на офіційні (ними укладаються всі важливі дипломатичні документи) та робочі (ними ведуться дебати, укладаються проекти тощо). Генеральна Асамблея ООН має 6 офіційних і робочих мов: англійську, французьку, іспанську, російську, китайську та арабську (останню тільки в головних комітетах). Багатосторонні міжнародні договори, особливо загального характеру, а також ті, що приймаються в рамках або під егідою ООН, мають автентичні тексти, як правило, офіційними мовами ООН; 2) сукупність спеціальних термінів і словосполучень, які утворюють дипломатичний словник (наприклад, агреман, реторсії, статус кво тощо).