Юридичний словник-довідник - 2021
Державний експерт з питань таємниць
Державний експерт з питань таємниць — посадова особа, яка за законодавством має право прийняти рішення про віднесення інформації до державної таємниці. Д. е. з п. т. є Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України за посадами та інші посадові особи, на яких ці функції у відповідних галузях державної діяльності покладені Президентом України. Основна функція діяльності Д. е. з п. т. — винесення мотивованого рішення про віднесення інформації до державної таємниці. У ньому зазначаються: інформація, яка має становити державну таємницю; підстави віднесення такої інформації до державної таємниці та обґрунтування заподіяння шкоди життєво важливим інтересам України в разі розголошення її, ступінь секретності зазначеної інформації, строк, на який засекречується інформація; обсяг необхідного фінансування заходів щодо її охорони; державний орган (органи), який вніс пропозицію про віднесення цієї інформації до державної таємниці, і державний орган (органи), якому надається право приймати рішення щодо кола суб'єктів, що матимуть доступ до цієї інформації; строк чинності рішення про віднесення інформації до державної таємниці. Д. е. з п. т. несе особисту відповідальність за законність і обґрунтованість свого рішення про віднесення інформації до державної таємниці. Рішення Д. е. з п. т. може бути змінене або скасоване Президентом України. Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлює Д. е. з п. т. з урахуванням ступеня секретності інформації та інших обставин, він не може перевищувати 30 років. Після закінчення зазначеного строку його може бути подовжено рішенням Д. е. з п. т.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.