Юридичний словник-довідник - 2021
Державна таємниця
Державна таємниця — вид таємної інформації, що містить відомості з галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані в порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», державною таємницею та підлягають охороні з боку держави. Законодавство України про Д. т. ґрунтується на Законі України «Про інформацію» і складається з актів законодавства України, прийнятих відповідно до цього закону. Дія законодавства України про Д. т. не поширюється на відносини, пов'язані з охороною комерційної чи банківської таємниці, іншої конфіденційної і таємної інформації, якщо остання не є одночасно державною таємницею. Державну політику щодо Д. т. як складову частину загальнонаціональної інформаційної політики та політики забезпечення безпеки України від внутрішньої та зовнішньої загроз формує Верховна Рада України. Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого і регіонального самоврядування забезпечують реалізацію цієї політики в межах компетенції, передбаченої законодавством. Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади з охорони Д. т. є Державний Комітет України з питань державних секретів. Окремі функції у цій сфері виконують відповідні державні органи в межах повноважень, передбачених законодавством.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.