Юридичний словник-довідник - 2021

Грабіж

Грабіж — відкрите (у присутності потерпілого або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, або сторонніх осіб) викрадення державного, колективного або індивідуального майна. При цьому злочинець усвідомлює, що ці особи розуміють протиправний характер його посягання. Відповідальність за Г. передбачена ст. 82 і ст. 141 КК України. Обтяжуючі (кваліфіковані) ознаки Г.: поєднання з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства; вчинення за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 82, ч. 2 ст. 141), що завдало значної шкоди потерпілому; Г. з проникненням у приміщення чи в інше сховище або у житло карається за ч. 3 ст. 82 і ч. З ст. 141; Г., вчинений особливо небезпечним рецидивістом чи у великих розмірах — за ч. 4 ст. 82 і ч. 4 ст. 141 КК.За обтяжуючих обставин покарання збільшується від позбавлення волі на 4 (ч. 1 ст. 82) — 5 років (ч. 1 ст. 141) до 15 років (ч. 4 ст. 82 і ч. 4 ст. 141 КК). Г. (крім передбаченого ч. 1 ст. 82 і ч. 1 ст. 141) є тяжким злочином (ст. 7 КК).