Юридичний словник-довідник - 2021
Юридична відповідальність
Юридична відповідальність — закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що належали йому. Соціальною сутністю Ю. в. є викликана державою природна негативна реакція суспільства (принаймні тієї його частини, волю якої виражає держава) на порушення певних соціальних інтересів, на пошкодження соціальних чи особистих благ. Функціями Ю. в. є: правоохоронна — захист правопорядку від можливих або вчинених (зокрема тих, що тривають) правопорушень; виховна — спеціальна превенція (виправлення правосвідомості правопорушника, націлене на те, щоб він надалі не коїв правопорушень); загальна превенція (вплив на правосвідомість усіх інших схильних до правопорушень осіб, щоб утримати їх від скоєння таких вчинків). У праві соціально-демократичної орієнтації Ю. в. передбачається тільки за фізичне діяння, а не за думки, світогляд, соціальні або особистісні властивості, юридично заборонене діяння, винне діяння, власні дії правопорушника. Ю. в. застосовується на засадах законності (щодо її підстав, процедури і змісту); обґрунтованості (висновки про факт та суб'єкт правопорушення, а також інші юридично значущі факти, пов'язані з цими обставинами); доцільності (досягнення цілей юридичної відповідальності); невідворотності (жодне правопорушення не повинно залишитися без відповідного реагування компетентних органів); справедливості,або індивідуалізації (відповідність обраного в межах закону заходу відповідальності правопорушника негативному соціальному значенню конкретного правопорушення). Існують такі види Ю. в.: конституційна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.