Юридичний словник-довідник - 2021

Вексель

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання визначеного строку вказану в цьому документі суму грошей власникові векселя (векселедержателю, кредитору). В Україні випускаються В. двох видів; простий та переказний. Простий В.— це письмове зобов'язання, яке виписується і підписується боржником, про сплату певної суми грошей кредитору. Переказний В. (або трасат) є письмовим наказом кредитора боржнику (трасанту) про сплату у зазначений строк певної суми грошей іншій особі (ремітенту). Переказний В. виписується і підписується кредитором (трасантом). В. мають встановлену законом форму та реквізити. Зразки бланків В. визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.IX. 1992 № 528, яка передбачає також ряд особливостей використання векселів в Україні. Головними з них є: а) використовувати В., а також бути векселедавцями, акцептантами (особами, які підписують В. і цим беруть на себе зобов'язання сплатити за векселем, коли настане строк платежу), індосантами (особами, які здійснюють передаточний напис на векселі про перехід прав за В. до іншої особи), а також авалістами (особами, які гарантують виконання вексельних зобов'язань іншої особи) можуть лише юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що визнані такими відповідно до чинного законодавства України; б) В. можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком В. Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України; в) вексельний бланк заповнюється друкованим способом; г) сума платежу за В. обов'язково заповнюється цифрами і літерами; д) В. підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи та завіряють печаткою.