Юридичний словник-довідник - 2021

Ратифікація

Ратифікація — остаточне схвалення, затвердження договору вищим органом держави, який означає її згоду на обов'язковість для неї договору. Як правило, найважливіші договори за законодавством різних країн підлягають Р. вищим законодавчим органом або главою держави. Договори, які не підлягають P., схвалює уряд або одна із урядових структур. Договори, які потребують Р., набувають юридичної сили лише після Р. Держава має право взагалі не ратифікувати вже підписаний договір. Вона може також Р. відстрочити. Р. договору вважається завершеною від моменту обміну ратифікаційними грамотами (двосторонній договір) або вручення їх депозитарію (багатосторонній договір). Р. є остаточною — від неї не можна відмовитися або знову винести договір на обговорення. В Україні, згідно з Конституцією і Законом про міжнародні договори (1994), право Р. міжнародних договорів належить Верховній Раді.

Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.