Юридичний словник-довідник - 2021


Рада Безпеки ООН (РБ)

Рада Безпеки ООН (РБ) — постійно діючий орган ООН, на який Статутом ООН (ст. 24) покладено основну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки."Складається з 15 членів ООН, серед яких Великобританія, Китай, Росія, США, Франція є постійними, а решта — обираються Генеральною Асамблеєю ООН на 2 роки на основі принципу справедливого географічного поділу. Україна була членом РБ ООН у 1947—1949 pp. РБ наділена широкими повноваженнями щодо урегулювання міжнародних спорів, запобігання воєнним конфліктам, припинення актів агресії. На відміну від усіх інших органів ООН, вона поряд з резолюціями може приймати й такі рішення, що є обов'язковими для виконання державами — членами ООН. Тільки РБ має право приймати рішення про створення і використання Збройних Сил ООН. За рішенням РБ проти держави — порушника загального миру можуть бути вжиті також заходи, не пов'язані з використанням сили (повне або часткове припинення економічних відносин, залізничного, морського, повітряного, телеграфного, радіосполучення, розірвання дипломатичних відносин), якщо такі заходи необхідні для підтримання і відновлення міжнародного миру. РБ дає рекомендації про прийом держав у члени ООН, про виключення з членів ООН тих держав, які систематично порушують її Статут, про обрання Генерального секретаря ООН, разом з Генеральною Асамблеєю обирає членів Міжнародного Суду ООН. Рішення РБ з процедурних питань вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало 9 її членів. Рішення РБ, що стосуються суттєвих питань її діяльності, можуть бути прийняті лише в тому разі, якщо за них проголосувало не менше 9 держав, включаючи збіжні голоси всіх 5 постійних членів. Якщо хоча б один з постійних членів проголосує проти, рішення вважається неприйнятим.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.