Політологія - А. Колодій 2003

Книга ІІ. Держава і політика
Розділ 12. Держава як тип суспільної організації і як система владних інститутів
Висновки

Підсумовуючи, можна ще раз підкреслити таке:

Держава — це така політична організація, без якої неможливо здійснити ні порядок, ні справедливість, ні зовнішню безпеку, ні внутрішню солідарність.

Держава як вираз загальної волі покликана примирити і поєднати інтереси різних складових частин суспільства, забезпечити умови для консенсусу з основних питань суспільно-політичного життя.

Є декілька парадигм — моделей сприйняття держави, у яких відображається ставлення людей до самої держави та її функцій та до її взаємовідносин із громадянським суспільством.

Концепція громадянського суспільства сформувалася як відображення переходу суспільства і людини від природного стану до цивілізованого, від неполітичного до державного, від хаосу всезагальної взаємної боротьби до порядку і громадянських взаємин.

Громадянське суспільство — це суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими, політичними відносинами між самими індивідами, які не опосередковані державою. В ньому вільно розвивається асоціативне громадське життя, розвиненою є мережа масових рухів, партій, угруповань за інтересами, переконаннями, будь- якими іншими ознаками.

Громадянське суспільство потребує і створює передумови для децентралізації державної влади через передачу значної частини її функцій органам самоврядування. Воно розвивається в умовах правової держави і само є базою для неї.

Усі держави мають однакові найголовніші компоненти, проте значно відрізняються за формою окремих владних структур і за характером їх відносин із суспільством та між собою. Для узагальненої характеристики відмінностей між державами існує поняття форми держави, що охоплює форму державного правління, політичний режим та державно-територіальний устрій. Ці характеристики держави вказують на спосіб організації верховної ради, правовий статус і принципи взаємовідносин вищих органів державної влади, співвідношення повноважень центральної влади та адміністративно-територіальних одиниць, методи здійснення влади, характер її стосунків із суспільством.

Особливо важливим, з погляду сутнісної характеристики влади, є поняття політичного режиму. Класифікація режимів на демократичні і недемократичні дає можливість виявити внутрішні механізми та принципи державного ладу, суспільне становище особистості, ступінь захищеності громадянських прав і свобод, можливості участі громадян у прийнятті політичних рішень та контролі за діяльністю владних структур.