Політологія - А. Колодій 2003

Книга ІІ. Держава і політика
Розділ 18. Україна в системі міжнародних відносин
Терміни для повторення

Суб’єкт міжнародного права:

Це особа, яка володіє міжнародною правосуб'єктністю, тобто здатністю мати права та обов'язки за міжнародним правом. До суб'єктів міжнародного права належать держави, міжнародні організації та, в деяких випадках, особи.

Зовнішня політика як система:

Це система цілей, принципів, методів та інструментів, які використовуються державою для реалізації своїх національних інтересів на міжнародній арені.

Принципи зовнішньої політики:

Це основні ідеї та правила, якими керується держава при здійсненні зовнішньої політики.

Функції зовнішньої політики:

Це основні напрямки діяльності держави на міжнародній арені, спрямовані на реалізацію її національних інтересів.

Національні інтереси (постійні, тимчасові):

Постійні: Це фундаментальні інтереси держави, які не змінюються протягом тривалого часу.

Тимчасові: Це інтереси, які виникають у певний період часу та можуть зникати з часом.

Національна безпека:

Це стан захищеності держави від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Сфери зовнішньої політики:

  • Економічна:Співпраця з іншими державами в економічній сфері.
  • Політична:Співпраця з іншими державами в політичній сфері.
  • Військова:Забезпечення безпеки держави.
  • Культурна:Співпраця з іншими державами в культурній сфері.
  • Гуманітарна:Допомога іншим державам у вирішенні гуманітарних проблем.

Політика рівноправного партнерства:

Це політика, яка ґрунтується на принципах рівності, взаємоповаги та взаємовигоди.

Інформаційний імперіалізм:

Це політика, спрямована на домінування однієї держави над іншими в інформаційній сфері.





Перша публікація: 01/01/2003

Останнє оновлення: 16/02/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.