Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Богданов Олександр Олександрович (1873 - 1928 рр.)

Російський економіст, філософ, політичний діяч, письменник-фантаст, лікар, учений-природодослідник. У 1892 р. вступив на природниче відділення Московського університету, звідки невдовзі був виключений за активну участь у революційному русі у 1899 р. закінчив медичний факультет Харківського університету. У 20-х рр. — член Комуністичної Академії, професор політичної економії Московського університету, організатор і директор першого у світі інституту переливання крові, який з 1928 - 1937 рр. носив його ім'я (відновлено у 1990 р.). Загинув, проводячи на собі медичний експеримент. Богданов розвивав тезу про нетоварну природу соціалізму: «Нове суспільство, — зазначав він, — засноване не на міновому, а на натуральному господарстві. Між виробництвом і споживанням продуктів не стоїть ринок, купівля і продаж, а лише свідомо й планомірно організований розподіл». Водночас він відкидав як неспроможні методи перетворення товарного господарства на нетоварне, що практикувалися на початку 20-х рр., засуджував теорію і практику воєнного комунізму.

В історію економічної науки Богданов увійшов як творець концепції тектології. У філософському плані тектологія опирається на монізм. У своїй праці «Емпіріомонізм» Богданов багато розмірковує про значення ідей для підвищення соціальної енергії людей, планомірності та організованості людської діяльності. У майбутньому він бачив як наука, ідеологія, виробництво стануть єдиним цілим і людство, яке розподілилось на групи і класи, знову стане самим собою. У цих мріях відчувається спорідненість з домінуючою тоді вірою серед ідеологів більшовизму у можливість швидких змін суспільних відносин. Сучасні російські вчені вважають, що тектологія Богданова випередила кібернетику Норберта Вінера і загальну теорію систем Берталанфі. Фундаментальна пропозиція Богданова полягає в об'єднанні всіх людських, біологічних і фізичних наук, розглядаючи їх як системи взаємовідносин і пошуку організаційних принципів, котрі є підґрунтям всіх типів систем.

Автор знаменитого твору «Всезагальна організаційна наука. Тектологія» Богданов виходив з того, що розвиток природи і розвиток людського суспільства мають спільні риси. В основі всіх процесів як свідомих, так і стихійних, як суспільних, так і природних лежить загальна спільна риса — шляхи і способи організації, які «для найбільш несхожих елементів можуть виявитися схожими». Всі найбільш різноманітні, найбільш далекі одне від одного якісно й кількісно елементи всесвіту можуть бути підпорядковані одним і тим же організаційним методам, організаційним формам». Всезагальна організаційна наука, за Богдановим, повинна зводитися до з'ясування законів організації, які б «охопили всі сфери досвіду, всі поєднання різних елементів».

Розвиток людського суспільства, як вважав Богданов, спирається насамперед на прогрес в організації. Світовий процес — це процес організаційний, який містить «різні форми і ступені організованості у їх взаємодії, в їх боротьбі або ж об'єднанні». Богданов започаткував підхід до системного аналізу соціально-економічних процесів, який згодом набув широкого використання й подальшого розвитку в економічній науці. «Існує, — зазначав Богданов, — такий тектолопчний закон: якщо система складається з частин вищої і нижчої організованості, то її відношення до середовища визначається нижчою організованістю».

Застосування цих положень в економічній науці виявилося у тому, що Богданов одним із перших виділив у системі виробничих відносин дві підсистеми первинні, до яких він відносив кооперацію, суспільний поділ праці тощо, і похідні — соціальне трудові відносини. Згідно з принципами тектології, Богданов виділяв відносини співробітництва як базові у системі виробничих відносин. У свою чергу, відносини співробітництва він поділяв на відносини організованого і неорганізованого співробітництва. Ці положення мають важливе значення для економічної науки і практики господарювання в сучасних умовах.

Під час бурхливих соціально-економічних і політико-правових змін у суспільстві, порушення синхронності, забігання вперед на одних напрямах реформ, які відставання на інших, можуть призвести і, як свідчить досвід, призводять, за висловом Богданова, до анархії соціальних сил та інтересів, або розпаду цивілізації ідеї Богданова знайшли застосування в різних галузях науки, зокрема у побудові кібернетичних моделей економічних процесів. «Соціальна життя у всіх своїх проявах є свідомо — психічна Взагалі соціальність нероздільна з свідомістю. Ідеологія і економіка — область свідомого життя. Суспільне буття і суспільна свідомість в точному сенсі цих слів тотожні».

«Звичай, право, мораль — по суті форми організації та суспільного життя; їх генезис являє собою генезис розширюється досвіду, що вимагає все нових і нових форм організації. Фетишизація моральних і правових норм, що сталася у період панування авторитарних і індивідуалістичних ідеологій, не скасовує їх організаційної сутності. Навіть сучасні, цілком «внутрішні» конфлікти не є конфліктами абстрактних норм (обов'язку, совісті і т. д.), а організаційними конфліктами. Внутрішні моральні конфлікти суть конфлікти безпосередніх імпульсів життя з зовнішньої для них хоча і зустрічається в одному полі особистої свідомості, кристалізованої силою соціального минулого».

ДЖЕРЕЛА:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр Академія, 2000. — 864 с.; Богданов А.А. эмпириомонизм. М.: Республика, 2003.; Богданов А.А. Тектология: Всеобщая организационная наука. В 2-х книгах. М.: экономика,1989.; Перцева Ж.М. Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович / Ж.М. Перцева // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник. — Х. : ХНМУ, 2010. — С. 24 - 25.