Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Африканський національний конґрес (АНК)

АФРИКАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНҐРЕС (АНК) — найстаріша політична оргарізація африканського населення ПАР, головною ціллю якої була ліквідація режиму апартеїду та боротьба за демократичний переустрій суспільства. До організації могли входити всі охочі не залежно від походження та кольору шкіри. Основний метод боротьби полягав у ненасильницих методах — мирних демонстраціях та масових акціях. Одним з перших став протест проти підвищення цін на проїзд в автобусі.

Організація була заснована 8 січня 1912 р. у місті Блумфонтейн (ПАР). З 1960 р. до січня 1990 р. АНК була забороненою урядом ПАР.

Президент АНК — Джейкоб Зума, який змінив у 2007 р. Табо Мбекі. Входить до Соціалістичного Інтернаціоналу, визначає себе як «дисциплінована ліва сила».

У числі засновників — відомий зулуський громадський діяч і письменник Джон Лангалібалеле Дубі і публіцист-тсвана Сол Плаакі. В епоху апартеїду мав створене у 1961 р. і очолюване Ронні Касрілс бойове крило «Умконто ве сізве» («Спис нації»). Президент з 1985 р. — Олівер Тамбо. 5 серпня 1962 р. Нельсон Мандела був затриманий. Після довгого судового процесу 5 грудня 1964 р. його та 150 соратників було засуджено судом у Преторії до довічного ув'язнення.

Нельсон Мандела (18 липня 1918 - 5 грудня 2013 рр.) — південноафриканський правозахисник, політик та юрист, президент ПівденноАфриканської республіки (з 1994 по 1999)

Організація з 1960-х рр. підтримувалася СРСР. У ВУЗах і технікумах СРСР навчалися сотні активістів АНК. У радянських військових училищах і у таборах в Анголі під керівництвом радянських інструкторів отримували підготовку понад дві тисячі бійців військового крила АНК «Умконто ве сізве». Йому поставлялася радянська зброя. Бойовики організації проходили навчання у СРСР у 165-му навчальному центрі з підготовки іноземних військовослужбовців. США виключили АНК і його членів зі списку «терористів» лише у 2008 р., до 90-річчя Нельсона Мандели.

У вересні 1989 р. президентом країни обрано Фредеріка де Клерка, який почав активні дії по ліквідації системи апартеїду (біле населення повинно було відмовитися від свого панівного становища). Був звільнений лідер АНК Нельсон Мандела, і у 1994 р. відбулися перші демократичні вибори, перемогу на яких здобув Африканський національний конгрес. На виборах 2004 р. АНК отримав 69,6% голосів і 279 місць у Палаті представників (конституційна більшість).

З серпня 1994 р. після перших демократичних виборів Африканський Національний Конгрес прийшов до влади, на чолі з президентом Нельсоном Манделою (з 1994 - 1999 рр.). До свого президентства був видатним борцем з апартеїдом і лідером Африканського Національного Конгресу (АНК). Був засуджений і ув'язнений за участь в підпільній збройній боротьбі. Збройний опір був останнім дієвим на той час засобом; пізніше Мандела був стійким прибічником мирного шляху. Протягом цього 27-річного ув'язнення, більшість якого проведено у камері на острові Роббен, Мандела став найвідомішою фігурою у боротьбі з південноафриканським апартеїдом.

Попри те, що режим апартеїду і прихильна до нього нація вважали Манделу і АНК комуністами і терористами, збройна боротьба була лиш невід'ємною складовою загальної боротьби з апартеїдом. Зміни у політиці у бік примирення, які Мандела провадив аж до свого звільнення у 1990 р., полегшили мирний перехід до повної демократіїї у ПАР. Про своє життя написав автобіографічну книгу «Довгий шлях до свободи» (у 2014 р. вийшла українською у «Нашому Форматі»)

ДЖЕРЕЛА

Нельсон Мандела Довгий шлях до свободи (Long Walk to Freedom) — К.: Наш Формат, 2014. — 560 c.; Кто есть кто в мировой политике / Редкол.: Кравченко Л. П. (отв. ред.) и др. — М.: Политиздат, 1990.