Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Асоціація молодих українських політологів і політиків (АМУПП)
АСОЦІАЦІЯ МОЛОДИХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТОЛОГІВ І ПОЛІТИКІВ (АМУПП) — громадська неурядова, непартійна організація, що була зареєстрована у 1992 р. Серед засновників були такі політичні постаті, як М. Томенко, А. Білоус, Ю. Збітнєв, В. Сташук та ін.
Членами організації були молоді політики, соціально активні громадяни, студенти, науковці, яких об'єднував інтерес до аналізу політичних процесів та участі в них. Серед членів Асоціації були депутати різних рівнів, у тому числі Верховної Ради України.
Асоціація була загальноукраїнською організацією, на 1995 р. налічувалося 11 регіональних осередків у різних областях України. АМУПП не мала жорсткої ієрархії. Регіональні осередки були фактично самостійними організаціями. Згідно із Статутом найвищим органом об'єднання є щорічна конференція, яка обирає президента, віце-президента та затверджує керівника Секретаріату.
Головними завданнями АМУПП є аналіз суспільно-політичних процесів, прогнозування, сприяння підвищенню фахового рівня майбутніх політиків і політологів. У межах напрямків діяльності члени Асоціації брали активну участь у підготовці багатьох законопроектів та поправок до них; безпосередньо у «конституційному процесі» — у підготовчій роботі напередодні прийняття Конституції України 1996 р.; в організації та проведенні виборчих кампаній; у виданні наукового журналу «Нова політика»; в організації та проведенні конференцій, круглих столів, семінарів тощо.
ДЖЕРЕЛА:
Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К., 1997.;
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.