Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Архія

АРХІЯ (грец.— влада, правління) — організоване і кероване політичною владою суспільствово, яке утворює державу.

Поняття архії протилежне поняттю анархія (грец. — безвладдя, бездерж. організація сусп. життя). У політичній теорії за допомогою поняття архія визначають якісний етап переходу суспільства від природного до соціально-організованого (цивілізованого), в якому виникають такі інститути, як державава, політика, влада, право, уряд тощо.

У класичній грецькій політичній думці (Платон, Арістотель) описувалися і досліджувалися такі державні форми правління, як монархія (єдиноправство), олігархія (влада заможних верств). Водночас термін архія вживається і для визначення певних політітичних різновидів правління, які не обов'язково мають державне оформлення: олігархія (правління певного клану, групи), поліархія (множинна форма правління різних осіб, родин). Поняття архія є синонімом іншого грецького найменування влади («кратія»).

У «Політиці» та «Афінській подітії» Арістотель, досліджуючи державний лад афінської демократії, Спарти і македонської монархії, підкреслював, що демократія та олігархія — головні форми державного устрою. У сучасних політичних теоріях термін «кратія» використовується у сполученні зі словами, які визначають суб'єкт владного правління, характер державної влади: аристократія (правління найкращих), тимократія (правління найгірших), демократія (правління народу), плутократія (влада багатіїв), охлократія (влада натовпу), геронтократія (влада старців), теократія (правління церковної верхівки). Сучасний лексикон поповнився такими неологізмами, як технократія (влада технічних фахівців), мілітократія (влада військових), бюрократія (влада чиновників), ідеократія (влада ідеологів), інфократія (влада власників інформації), меритократія (правління достойних), партократія (влада партійних функціонерів).

ДЖЕРЕЛА:

Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран: Учеб. для вузов. — 3-е изд., доп. и перераб. — М.: ФОРУМ ИНФРА, 2001. — 486 с.; Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики.— Запоріжжя: Юрид. ін-т, 2005. — 540 с.; Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура. — М.: ООО «Изд-во ЮЮА», 2002. — 830 с.; Григонис Э. П. Теория государства и права: Курс лекций. — СПб.: Питер, 2002. — 318 с.; Морозова Л. А. Теория государства и права: Учеб. — М.: Юристь, 2004. — 414 с.; Процюк, І. В. Форма державного правління: поняття і сутність / І. В. Процюк // Проблеми законності. Вип. 106. — Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2010. — С. 7 - 17.; Процюк, І. В. Класифікація форм державного правління / І. В. Процюк // Проблеми законності. Вип. 107. — Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2010. — С. 336.