Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Муравйов-Апостол Сергій Іванович

(1796 - 25 липня 1826 рр.)

Один з лідерів повстання декабристів. Підполковник Чернігівського полку. Керівник повстання Чернігівського полку. Син Муравйова-Апостола Івана Матвійовича, брат Муравйова-Апостола Матвія Івановича та Іполита Івановича Муравйова-Апостола. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (1727 - 1734 рр.).

Дитинство провів у Гамбурзі. Потім виховувався у приватному пансіоні у Парижі. Військову службу розпочав у 1810 р. Учасник Вітчизняної війни 1812 р. і закордонних походів 1813 - 1814 рр. На Україну Сергій Муравйов-Апостол приїхав у 1820 р., будучи переведеним до Полтавського піхотного полку після повстання лейб-гвардії Семенівського полку, звідки у 1822 р. переведений у Чернігівський 29-й піхотний полк командиром 2-го батальйону. Масон, член і обрядоначальник (з 1817 р.) ложі «Трьох доброчинностей» (вийшов з ложі у 1818 р.).

Один із організаторів «Союзу порятунку» і «Союзу благоденства». Член «Південного товариства» (один із директорів, голова Васильківської управи). Прийнятий у «Південне товариство» Пестелем у 1822 р. У співпраці з М. П. Бестужевим-Рюміним склав революційну прокламацію «Православний катехізис», яка закликала до повалення самодержавства і встановлення республіки (згодом її було прочитано перед повсталим Чернігівським полком).

Будучи за своїми переконаннями республіканцем і противником кріпацтва, Муравйов-Апостол у 1823 - 1825 рр. запропонував ряд планів озброєнного повстання в армії, яку декабристи розглядали як основну силу перевороту.

Підтримував ідею царевбивства. Використовуючи солдатів колишнього Семенівського полку, переведених на Україну, розгорнув революційну пропаганду у військах. На початку листопада 1825 р. призначений третім директором Південного товариства; займався підготовкою повстання у військових частинах, дислокованих на півдні Росії. Користувався великою популярністю серед солдатів.

Заарештований 29 грудня 1825 р. у Трилісах, був звільнений офіцерами-спільниками (Кузьміним, Щепилло, Сухіновим) і разом з підпоручиком М. П. Бестужевим-Рюміним очоливповстання Чернігівського полку 29 грудня 1825 — 3 січня 1826 рр.

3 січня 1826 р. повсталий полк зазнав поразки під Ковалівкою. У бою з урядовими військами С.Муравйов-Апостол був тяжко поранений картеччю і взятий у полон.

З великою гідністю і мужністю поводив себе під час слідства. Засуджений до страти через повішення на кронверку Петропавлівської фортеці. Вирок виконано 13 липня 1826 р. Похований разом з іншими страченими декабристами на острові Голодаї.

Джерела:

«Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. К., 2011. 195 с.; Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор. Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Т. 6. К., 2009. 204 с.; Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор. Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Т. 7. К., 2013. 440 с.; Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX ст. Стор. 80.; Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988.