Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Апологетика

АПОЛОГЕТИКА — (від грец — захист, виправдання) або Основне богослов'я — розділ християнського богослов'я, присвячений обґрунтуванню віровчення за допомогою раціональних засобів. Апологетика відстоює ортодоксально-релігійну точку зору у питанні про сутність релігії, її походження, критикує різні атеїстичні гіпотези походження і сутність релігії, висуває і досліджує докази істинності буття Бога, а також основних положень християнської віри.

Апологетика — одна з головних навчальних дисциплін в християнських духовних навчальних закладах, де вона служить введенням у вивчення інших богословських дисциплін. Особливістю викладу даного курсу в православних духовних навчальних закладах є обгрунтування не на підставі авторитету Священного Писання та Передання, а головним чином, з позиції інтелектуальних, моральних, культурних та інших загальновизнаних норм і критеріїв.

У рамках основного богослов'я: формулюються фундаментальні основи християнського віровчення; систематично викладаються підстави або докази, на яких покоїться і якими виправдовується віра християнина в безумовну істину корінних основ релігійно-християнського вчення; спростовується критика християнських істин з боку нехристиянських і нерелігійних переконань.

ДЖЕРЕЛА:

Булгаков С. Н. Свет невечерний. Созерцания и умозрения.; Васильев П. П. Основное богословие // энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890 - 1907.; Зеньковский В. прот. Апологетика. — Париж, 1957. Рига, 1992.; Осипов А. И. Путь разума в поисках истины. — М., 2008.; Михаил (Мудьюгин), архиеп. Введение в основное богословие. М., 1995.; Августин, архим. Руководство к основному богословию. — М., 1894.; Рождественский Н. П. Курс основного богословия. — СПб., 1893; Свенцицкий В., прот. Диалоги: Проповеди, статьи, письма. — М., 2010.