Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Меморандум

Термін «меморандум» походить від лат. Memorandum, що буквально означає: «те, про що слід пам'ятати». У політологічних словниках меморандум зазвичай визначається як дипломатичний документ, що викладає фактичну, документальну або юридичну сторону якого-небудь питання та доданий до ноти або вручається представникові іншої країни.

Юридичні словники пропонують, крім дипломатичного, і інші значення цього слова — зокрема, такі як: лист з нагадуванням про що-небудь (у комерційних відносинах) і доповідна або службова записка або довідка по якомусь питанню.

У західній юридичній практиці під меморандумом розуміють також документ, в якому міститься правовий аналіз того чи іншого питання, підготовлений за запитом третіх осіб або розповсюджуваний серед співробітників фірми.

У цьому, останньому значенні термін «меморандум» набуває все більшого поширення у російській юридичній практиці, і саме у цьому значенні будемо використовувати його ми.

Меморандум, іноді неформально званий для стислості «мемо», — це саме той документ, з яким, найімовірніше, у першу чергу зіткнеться початківець юрист, що прийшов на роботу в юридичну фірму.

Меморандум за змістом буває зовнішнім і внутрішнім.

Зовнішній меморандум, як можна здогадатися, направляється особам, що звернулися в юридичну фірму.

Внутрішній меморандум адресований усім або окремим співробітникам тієї організації, всередині якої його було створено; він залишається всередині компанії і не призначений для читання третіми особами.

У світовій юридичній практиці терміни «меморандум» і «юридичний висновок» часто використовують для позначення по суті одного і того ж виду документа у різних юридичних фірмах використовуються різні терміни, що вносить ще більшу неясність, так як, використовується один і той же термін для позначення різних видів документів. У деяких фірмах строго розрізняють меморандум і юридичний висновок, хоча називатися вони можуть інакше. У той же час частина фірм використовує назву «меморандум» тільки відносно внутрішньоофісного листування, а вихідні документи, які направляються клієнтам, називають правовими висновками, експертними оцінками, консультативними або експертними думками, довідками та ін. — Тобто використовують назви, які в інших фірмах вживаються стосовно до юридичного ув'язнення.

Ці термінологічні відмінності є у значній мірі питанням прийнятої практики або смакових пристрастей. У кінцевому рахунку, назва документа не є принциповою.

Важливо, однак, як зазначав Дж. Оруелл у статті «Нові слова» «домовитися про те, що ми називаємо», і у цьому, на його думку, полягає «єдина складність». Визначитися з тим, як ми це «щось» будемо називати, це вже наступне завдання.

Безумовно, відсутність чіткості у назвах і змісті цих двох видів юридичного письма значно ускладнює розмову на цю тему. Тому на даній стадії, дійсно, можна лишень «домовитися» про те, як ми їх будемо називати.

Отже, під меморандумом слід розуміти такий правовий документ, який адресований особі, що звернулася в юридичну фірму (як правило, клієнту фірми), і містить аналіз конкретного правового питання. У випадках, коли ми будемо говорити про внутрішній меморандум, це буде спеціально обумовлено.

Джерела:

Великий юридичний словник. 3-е изд., Доп. і перераб. / Під ред. проф А. Я. Сухарева. М.: ИНФРА, 2008; Юридична енциклопедія. 5-е вид., Доп. і перераб. / Під ред. М. Ю. Тихомирова. М., 2006.