Політологічна енциклопедія Книга ІІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Лазарсфельд Пауль Фелікс (13 лютого 1901 - 30 серпня 1976 р.)

Народився в столиці Австрії — Відні, в родині адвоката Роберта Лазарсфельда і психолога Софі Лазарсфельд (у дівоцтві Мунк), учениці Альфреда Адлера. Навчався в школі у Відні, яку закінчив у 1919 р.

Був одним з лідерів молодіжного соціалістичного руху в Австрії, зокрема, в 1918 році виступив співзасновником Вільного союзу соціалістичних школярів. Пізніше вступив в Соціал-демократичну партію Австрії. Першою публікацією, яку він видав у 23 роки спільно з Людвігом Вагнером, був звіт про діяльність дитячого літнього табору, побудованого на соціалістичних принципах.

Закінчив факультет математики у Віденському університеті у 1925 р., викладав математику в середній школі у Відні, одночасно вивчав психологію в рамках Інституту психології при Віденському університеті. У 1924 р. він захищає докторську дисертацію з математики, в дисертації розглядаються математичні аспекти теорії гравітації Ейнштейна.

Деякий час працює у Франції. Делегат Другого конгресу Соцінтерну в Марселі (у 1925 р.).

У 1925 р. повернувся до Відня. У період з 1925 - 1929 рр. працює шкільним вчителем математики у Відні. Паралельно у 1927 р. Лазарсфельд заснував приватну організацію з дослідження економічної психології, пов'язану з Віденським університетом, і протягом ряду років проводив соціологічні дослідження. З 1929 - 1933 рр. асистент в Інституті психології Віденського університету, де працював помічником Карла Бюлера (1879 - 1963 рр.) і Шарлоти Бюлер (1893 - 1974 рр.). З 1930 - 1933 рр. працював директором дослідного центру у Відні.

У 1926 р. одружився на Марії Ягода, австро-британському психологу єврейського походження, 17 липня 1930 р. — народилася дочка Лота. У 1934 р. розлучився з Марі і одружився на своїй колезі Герт Херцог, з якою розлучився в 1936 р.

У 1933 р., отримавши від Фонду Рокфеллера стипендію, Лазарсфельд виїхав до США, де залишився жити, так як не міг повернутися до Австрії після нацистського перевороту у 1933 р. і аншлюсу Гітлера у 1938 р.. У 1937 р. очолює фінансований Фондом Рокфеллера проект дослідження радіо в Прінстонському університеті (Radio Research Project). У Сполучених Штатах співпрацює з представниками Франкфуртської школи в питаннях дослідження впливу на суспільство засобів масової інформації. Через Макса Хоркхаймера почав переговори про залучення до проекту Теодора Адорно, який згодом стає керівником «музичної складової» Прінстонського дослідження, проте у 1939 р. співпраця з Адорно переривається, оскільки при поновленні Фондом Рокфеллера гранту на радіопроект в ньому для досліджень в галузі музики місця не знаходиться .

У 1940 р. радіопроект переїжджає в Колумбійський університет, де він трансформується у відоме Бюро соціальних досліджень. З 1940 р. Лазарсфельд був протягом наступних 35 років професором Колумбійського університету. Після Другої Світової війни Лазарсфельд організував Центр емпіричних соціологічних досліджень в Осло (1948 р.) та Інститут вищих досліджень (у галузі соціології) у Відні. У 1948 р. був призначений головою соціологічного відділення Колумбійського університету, а в 1962 р. обраний президентом Американської соціологічної асоціації. З 1966 р. Лазарсфельд був почесним професором Колумбійського університету, в якому продовжував працювати над дослідницькими проектами та книгами; одночасно — професор Пітсбурзького університету, де розробляв програми викладання прикладної соціології.

Основні інтереси Лазарсфельда концентрувалися на проблемах емпіричних соціологічних досліджень. П. Лазарсфельд заклав основи «соціологічної» концепції електоральної поведінки, при якому акт голосування визначається приналежністю виборця до великих соціальних груп. Пол Лазарсфельд та інші дослідники розробили модель дворівневої комунікації, згідно з якою в будь-якому суспільстві існують сприйнятливі до впливу політичної пропаганди «лідери громадської думки» (opinion leaders), які розповсюджують політичну інформацію по каналах міжособистісного спілкування. Методика Пола Лазарсфельда набула значного поширення і застосовується аж до теперішнього часу. У 1940 - 1950-х роках Лазарсфельд разом з Робертом Мертоном очолив рух за перетворення американської соціології шляхом поєднання соціологічної теорії з емпіричними дослідженнями.

ДЖЕРЕЛА:

Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.