Політологічна енциклопедія Книга ІІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Контреліта

КОНТРЕЛІТА — політично активна, організована і впливова група, яка докладає максимум ресурсів і зусиль у політичній боротьбі, щоб у майбутньому змінити чинну еліту і захопити владу. Опозиційна по відношенню до правлячої політичної еліти частина бюрократії, соціальна група, яка бореться за право на входження в еліту або створення нової; суб'єкт політики, який діє досить організовано (легально чи ні) і прагне отримати владу у свої руки або передати її іншій політичній силі.

Досвід історії свідчить, що один і той же ведучий клас не є одночасно домінуючим у всіх сферах суспільного життя: історично прогресивний клас панує, як правило, в економічних та ідеологічних сферах, а історично відживаючий клас — у сфері державної влади. На етапі формування капіталізму класу феодалів, що володів державною владою, мав бути прогресивний клас буржуазії, що домінував в економічних та ідеологічних сферах. За сучасних умов, коли у розвинених країнах йде процес переходу до постіндустріальної стадії розвитку і можливо припустити, що правлячій еліті, яка безпосередньо володіє владою і здійснює її, може протистояти, наприклад, як контреелітична група політичного тиску, або може виникнути протистояння між фракціями політичної еліти, що належать до різних політичних партій, члени якої входять як у правлячу еліту, так і у групу політичного тиску, у цьому випадку фракцію, яка становить більшість можна назвати елітою, а фракцію, що знаходиться в опозиції, — контрелітою.

На сучасному етапі суспільно-політичного розвитку утворюють переважно політичні функціонери або певна їх частина, яка намагається послабити владу керівної еліти (наприклад, у парламенті) і взяти на себе частину її функцій. Для сучасної України, це особливо характерно, оскільки в її політичній системі присутня абсолютна інтеграція адміністративної та політичної влади. Хоча у політиці можливо також виникнення ситуації, коли представляє соціальна група, яка не входить до складу чільної сили і не прагне увійти у нову еліту, а прагне лише позбавити влади існуючу еліту і створити нову, більш прогресивну групу обраних сил для оптимального здійснення політичної влади. Головна мета політичної діяльності контр еліти — відвоювання владу у правлячої еліти. Але взяття влади з рук правлячої еліти з метою її привласнення або передачі у руки іншої політичної сили не є єдиною метою контреліти. Сили, що змагаються з владою, прагнуть захопити у свої руки державну машину нерідко для того, щоб реалізувати певну політичну доктрину, концепцію, програму. У разі, коли контреліта знаходиться у стадії свого формування, вищезазначене завдання виконують угруповання політичної еліти способом здійснення поступової модифікації політики у потрібному для них напрямку. Методи і способи дій, до яких вдається контреліта, включають широкий спектр політичних засобів, серед яких найпоширеніші: політична пропаганда своїх цілей і ідеологічна боротьба зі своїми противниками у засобах масової інформації, формування громадської думки; створення політичних партій та участь у виборах; боротьба у середовищі державних органів і парламентської діяльності; створення груп політичного тиску; використання механізмів кріптократії (підйом таємницею фінансової влади).

ДЖЕРЕЛА:

Інформація в статті заснована на книзі Політичний енциклопедичний словник . Під ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенко. Київ, 2004 г. (с. 286 - 297)., Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015.