Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016


Егалітаризм

ЕГАЛІТАРИЗМ (франц. egalitarisme, від egalite —рівність) — утопічна ідея про усунення соціальних відмінностей і соціальної нерівності шляхом загального зрівняльного перерозподілу майна і засобів виробництва. У своїх ранніх формах за доби античності і середньовіччя егалітаризм був пов'язаний з вимогою зрівняльного перерозподілу землі.

За раннього капіталізму склалися дві основні течії егалітаризму. Представники першої виступали за зрівняння майна індивідуальних виробників при збереженні приватної власності. Ідеал рівності на основі приватної власності, обгрунтований Ж. Ж. Руссо, намагалися здійснити прихильники якобінської диктатури у Франції. Представники іншої течії егалітаризму., пов'язаної з комуністичними утопіями, проповідували зрівняльний розподіл праці і продуктів праці на основі спільної власності на засоби виробництва. Саме такі ідеї пронизували теорію і практику так званого наукового комунізму, що ґрунтувався на марксистсько-ленінському вченні та був панівною ідеологією у колишньому Радянському Союзі та інших соціалістичних країнах.

Втілення ідей егалітаризму у державному масштабі спричинює нівелювання здібностей і потреб людей, гальмує економічний і духовний розвиток суспільства, призводить до тотального одержавлення всіх сфер суспільного життя, створення держав «казарменого комунізму».

ДЖЕРЕЛА:

Т. Д. Длугач. Эгалитаризм / Новая философская энциклопедия. М.: Мысль, 2000—2001.; Политология. Словарь. — М: РГУ. В. Н. Коновалов. 2010.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 06/02/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.