Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Дойч Карл Вольфганг (21 липня 1912 - 1 листопада 1992 рр.)

Політична доктрина (лат. Doctrina — вчення) — головний принцип діяльності суб'єктів політичного процесу, що ґрунтується на певній політичній ідеології.

У політичній доктрині відображується бачення політичної системи, шляхів її розвитку, функціонального призначення, засобів і методів розв'язання політичних проблем, вибору політичних пріоритетів.

За допомогою доктрини визначаються конкретні напрями здійснення політичної влади, змінюється характер політичних інститутів, ціннісні орієнтири і зміст політичних принципів, норм, фіксується зв'язок певних політичних ідей та інтересів.

Існування політичної доктрини може бути пов'язане з політичною системою загалом, окремими її сторонами чи регіональними політичними явищами. Виходячи з цього, політичні доктрини можна класифікувати на загально-соціальні, локальні й регіональні.

Серед загально-соціальних політичних доктрин сучасності виокремлюють неоконсерватизм, неолібералізм, сучасний соціал- демократизм, ісламський фундаменталізм тощо.

Будучи невід'ємною складовою політичної системи суспільства, політична доктрина відображує спрямованість політичного життя у цілому, діяльність політичних партій і рухів. Кожна політична доктрина не тільки має власні політичні цінності й орієнтири щодо оптимізації різних сфер суспільного життя, а й намагається пропагувати свої цілі та ідеали, спрямовувати громадян на реалізацію визначених нею завдань.

Політична доктрина відображується у програмних документах, використовується у передвиборних кампаніях, в умовах боротьби за політичну владу є засобом розрізнення партій і рухів. Через політичну доктрину суб'єкти індивідуалізуються, а також відбувається їх об'єднання (консолідація) або роз'єднання.

Політологи радять, розглядаючи ту чи ту політичну доктрину, брати до уваги, що на розвиток кожної з них впливають суперечливі тенденції: від удосконалення змісту і логічної структури доктрини до приведення окремих її компонентів у відповідність з реальною ситуацією.

Зазвичай доктрини ґрунтуються на різних світоглядних позиціях, різних методах світопізнання і своєрідних засобах удосконалення світу.

Проте їх слід аналізувати з позицій загальнолюдських цінностей, демократії й гуманізму.

ДЖЕРЕЛА:

Політичні структури та процеси у сучасній Україні : Політологічний аналіз / Ф. М. Рудич, В. Б. Безверхий, М. Г. Кириченко та ін. — К., 1995.; Політологічний енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. — К., 2004