Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Внутрішня політика

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА — сукупність напрямів діяльності держави, її структур та інститутів, а також суспільних інститутів, спрямована на збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст внутрішньої політики та її характер залежать від природи панівних класів, верств, груп, політичних партій, які, спираючись на владу, прагнуть зміцнення свого панування, збереження і розвитку соціально-політичних відносин. Фундаментом внутрішньої політики є співвідношення соціально-економічних умов, що склалися на певному етапі розвитку суспільства, та похідного від нього співвідношення пануючих у суспільстві класів та ін. суспільних груп, що визначає пріоритетність цілей, вибір методів і засобів, ступінь задоволеності проміжними результатами внутріполітичного розвитку.

Внутрішню політику здійснюють владні структури, які спираються на економічну і політичну могутність держави, інститути політичної системи та авторитет політичних партій і лідерів. Методи розв'язання внутріполітичних завдань зумовлені монополією держави на політичну владу в суспільстві, яка при досягненні своїх цілей спирається не лише на мирні, а й на насильницькі засоби, економічні важелі та пільги; створення соціально-престижних і непрестижних суспільних статусів, стимулювання та розвиток соціального замовлення у необхідному напрямі; пропагандистські й репресивні заходи; цілеспрямовану організацію соціального виховання, загальної та спеціальної освіти; паспортний, візовий і митний режими; бюрократичну регламентацію в різноманітних сферах людської діяльності; заходи у сфері охорони здоров'я та спорту; створення нових робочих місць і перепідготовка кадрів та ін.

Внутрішня політика є визначальною для розвитку зовнішньої політики і одночасно перебуває під її впливом. Взаємодія зовнішньої та внутрішньої політики у теоретичному плані виражена у концепціях «циклічного розвитку силової політики» і «балансу сил», які ґрунтуються на тому, що й внутрішня, і зовнішня політика є боротьбою за владу і вплив, яка модифікується лише різними умовами, що складаються у внутрішній і міжнародній сферах. Ефективність внутрішньої політики залежить від наукового забезпечення і таланту керівників держави, досконалості законодавчої бази і прагнення політичних еліт до вирішення політичних конфліктів цивілізованим шляхом.

За Конституцією України внутрішня політика покладена на Кабінет Міністрів України. Засади внутрішньої політики викладені у Конституції України, законах України, відповідають міжнародним угодам України.

ДЖЕРЕЛА:

Внутрішня політика. ЦЕНТР РАЗУМКОВА НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА №3, 2011; Словарь по политологии / Под ред. проф. В. Н. Коновалова. — Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 2001. — 285 с.; Внутренняя политика — А.Болдонов Т.Башинова Е.Тармаханов. Краткий словарь-глоссарий по политологии, 2005 г.; Політологічний енциклопедичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. — К.: Генеза, 1997. — С. 258 - 259.; Аристотель. Політика.; Вебер М. Політика як покликання та професія. — М., 1990.; Панарин А. С. Философия политики. — М., 1996.; Шайгородський Ю. Ж. Політика: взаємодія реальності і міфу : [монографія] / Ю. Ж. Шайгородський. — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — К.: Знання України, 2009. — 400 с.