Політологічна енциклопедія Книга VІІI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Утопічний соціалізм

УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ

УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ (від назви трактату Томаса Мора «Утопія») — вчення про суспільство (суспільний лад), що живе за топічними принципами, тобто такими, що не можуть бути втілені в реальному житті. Утопічний соціалізм малює картину бажаного ідеального суспільства, але не вказує шляхів його побудови, виходячи з наявних суспільних умов.

Термін утопічний соціалізм вперше застосували Карл Маркс та Фрідріх Енгельс в «Маніфесті комуністичної партії» (1848) по відношенню до ненаукових соціалістичних теорій, яким вони протиставляли свій науковий соціалізм.

Відомі соціалісти ХІХ ст. Клод Анрі де Сен-Сімон, Шарль Фур'є, Роберт Оуен намагалися організувати робітничі громади на основі колективної власності та ідеалів справедливого розподілу.

Яскравим представником утопічного соціалізму був Томас Мор. Мор був одним із найосвіченіших людей свого часу. Його літературні твори сприяли становленню англійської літературної мови. Він вільно писав англійської та латинськими мовами, займався перекладами. Мор чудово володів грецькою мовою, в той час це було рідкісним явищем, і пропагував вивчення цієї мови. Від писав біографії відомих людей, релігійно-політичні трактати, історичні праці. Основною працею Томаса Мора була «Утопія», написана у 1516 р. В ній Мор подає свою модель ідеального соціального влаштування суспільства. Вигаданий герой «Утопії» Рафаїл Гітлодей виявився супутником реального Америго Віспуччі. Він побував у різних країнах, в тому числі і в Англії. Про це йдеться в першій частині книги. Розповідь Гітлодея — це своєрідний звіт Томаса Мора про його діяльність на посаді помічника шерифа Лондона. Мор викриває злодійство, злидні, бродяжництво. Його герой виступає проти смертної кари. Смертна кара породжує злочинців, як війна калік.

Роберт Оуен. Один із представників утопічного соціалізму

У другій частині «Утопії» оповіді дзеркально протилежні англійському життю. На острові Утопія (слово взяте Мором з двох англійських коренів, що означають «місце, яке ніде не існує»), де побував Гітлодей, державне улаштування патріархальне і повторює структуру сім'ї. Особливо тяжку роботу виконують раби: злочинці, військовополонені, бідні люди із інших країн, які добровільно беруть на себе ці обов'язки. Утопійці звикли жити своїм розумом та досвідом. Всіх утопійців Мор робить рівноправними і гарантує, що нічия свобода не буде по-тиранськи присвоєна іншою особистістю. Князь — достойніший серед рівних, якого вибирає народ. Цей твір Томаса Мора став основою багатьох європейських соціально-утопічних теорій перебудови світу.

Томас Мор набагато попередив свій час. Йому належать ідеї віротерпимості, демократії, таємного голосування.

Життя Томмазо Кампанелли, італійського філософа, поета, політичного діяча, сповнене було мінливістю долі. У 14 років, захопившись красномовністю монаха-домініканця, розповідями про традиції ордену св. Домініка та про подвижницьке життя католицьких богословів Альберта Великого та Фоми Аквінського, Джованні стає монахом. Чернечий сан він прийняв під ім'ям Томмазо.

Велику роль в долі молодого монаха відіграв домініканський орден. В той час він вів боротьбу з орденом єзуїтів. Томмазо захопився диспутами з єзуїтами, які тривали протягом десяти років і приносили йому блискучі перемоги та визнання. В 1588 р. Томмазо познайомився з євреєм Авраамом, великим знавцем окультних наук. Він навчив Томмазо складати гороскопи і передбачив незвичайну долю і велике майбутнє молодому монаху. Пізніше Томмазо сказав: «Я дзвін, який провіщає нову зорю!» (Італійською мовою «кампанелла» означає «дзвін»). Щоб видати свою книгу «Філософія, заснована на сприйнятті», Кампанелла втікає із монастиря до Неаполя.

Слідом за ним летіла плітка, що Томмазо продав душу дияволу і розповсюджує єресь. їм зацікавилася інквізиція. З цього часу починаються життєві перипетії Томмазо Кампанелли: арешти, заступництво впливових людей, звільнення, знову арешти, участь у підготовці до повстання проти іспанського володіння, вимушене божевілля, заступництво папи Урбана VIІІ і нарешті захист в особі французького короля Людовіка ХІІІ.

Загалом за своє життя Томмазо Кампанелла провів в ув'язненні 33 роки, змінивши 50 в'язниць!

Саме перебуваючи в ув'язненні у справі зговору проти іспанців, терплячи жорстокі тортури, він знаходить собі сили написати книгу «Місто Сонця», яка принесла йому безсмертну славу.

«Місто Сонця» — найзначніший твір Томмазо Кампанелли. Він створений під впливом «Утопії» Томаса Мора, і написаний у формі діалогу між Мореплавцем та Гостинчиком. Мореплавець розповідає про острів з містом Сонця в Індійському океані. Головним управляючим міста вважається первосвященик — Сонце. Він вирішує всі життєві та духовні питання. У нього три помічники: Могутність, Мудрість та Любов. Перший займається справами миру та війни, другий — мистецтвом, будівництвом, науками і навчальними закладами. Любов піклується про продовження роду, виховання дітей. Також вона відає медициною, сільським господарством.

Під час повного місяця збирається Велика рада. Всі, кому більше 20 років, мають право голосу у вирішенні громадських справ. Вони можуть висловлювати незадоволення діями начальства або висловлювати йому подяку. Недостойні начальники можуть бути зміщені волею народу. Виняток становлять чотири вищих. Вони подають у відставку, попередньо порадившись між собою, і коли їм є більш мудріша і достойніша заміна. Приватної власності в місті Сонця немає. Община зрівнює людей. Вони одночасно і бідні, і багаті. Багаті тому, що в них все є, бідні тому, що у них немає приватної власності. У державі Кампанелли встановлена рівність між чоловіком і жінкою. Робочий день триває чотири години. Визнаються астрологія, існує релігія, вірять у безсмертя душі.

Праця та фізичні вправи роблять людей здоровими і красивими. В той же час «сонячна» держава — це союз життєрадісних людей, вільних від влади речей.

Це союз людей, які вміло поєднують працю фізичну і розумову, гармонійно розвивають свої фізичні та духовні здібності. Це союз людей, для яких праця не каторга, а приємне, захоплююче, овіяне славою і почесне заняття.

Слава про Кампанеллу рознеслася всіма країнами Європи. Іноземці, приїхавши у Неаполь, намагалися за допомогою рекомендаційних листів або підкупу отримати з ним побачення. Кампанелла за короткий строк встигав їм прочитати цілу лекцію по філософії або медицині.

Помер Таммазо Кампанелла 21 травня 1639 р. у монастирі Св. Якова, коли над Парижем сходило сонце.

До кінця свого життя він, як і герої «Міста Сонця», вірив, що в світі настане такий час, коли люди будуть жити за звичаями держави, яку створила його уява.

ДЖЕРЕЛА:

Егоров Б. Ф. Российские утопии: Исторический путеводитель. — СПб.: Искусство-СПБ, 2007. — 416 с.; Китайские социальные утопии. М., 1987. — 312 с.; Чернышов Ю. Г. Была ли у римлян утопия? // Вестник древней истории.1992.№ 1. С. 53 - 72.; Шадурский М. И. Литературная утопия от Мора до Хаксли: Проблемы жанровой поэтики и семиосферы. Обретение острова.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007. — 160 с.; Штекли А. Э. Утопии и социализм. М., 1993. — 272 с.; «Мир Фантастики и Фэнтези», Борис Невский «Грезы и кошмары человечества. Утопия и антиутопия».; Дэвид Пирс, «Гедонистический императив» (1995).