Політологічна енциклопедія Книга VІІI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Український національно-державний союз (УНДС)

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНИЙ СОЮЗ (УНДС) — координаційний центр українських центристських і правих партій (УПСС, УПСФ, Української Трудової Партії, Української Демократично-Хліборобської Партії) та Об'єднаної Ради Залізниць України й Поштово-Телеграфної Спілки.

Український Національно-Державний Союз створений у середині травня 1918 р. з метою «рятувати загрожену українську державність» перед наступом росіян за гетьманської влади. У меморіалі від 24 травня 1918 р. УНДС висловив вотум недовір'я урядові Ф. Лизогуба за антиукраїнську діяльність деяких міністерств та адміністрації й вимагав українізації державного апарату. УНДС поширив свої рамки у серпні 1918 р., перетворившись на Український Національний Союз.

Український Національно-Державний Союз був знов створений на з'їзді в Новому Ульмі (Німеччина) 25 - 26 травня 1946 р. з кількох груп: міжвоєнних емігрантських діячів, лояльних до екзильного центру УНР, колишніх військовиків УНР, повоєнної східно-української еміграції, головно з так званої харківської громадськості, та західноукраїнських поміркованих діячів, які під час другої світової війни переважно співпрацювали у системі УЦК. До Головної управи обрано Т. Олексіюка, головою Ради В. Доленка. УНДС був співтворцем Української Національної Ради, а його діяч Б. Іваницький став її головою. Другий з'їзд у Майнц-Кастелі (2 - 3 вересня 1947 р.) змінив структуру УНДС, обрав Центральний Комітет на чолі з М. Олексієвим; з 1950 р.— головою став М. Лівицький, у 1967 р. Т. Леонтій.

Невдовзі деякі середовища відокремилися від УНДС і створили свої партії; діячі харківської групи оформили в 1948 році Союз Земель Соборної України — Селянську Партію (В. Доленко, В. Дубровський та ін.); у 1950 р. група К. Паньківського, М. Ветухова і М. Шлемкевича створила у США Союз Українських Національних Демократів; окремі члени з колегії УЦК також відійшли, й УНДС звузився до прихильників президенту УНР в екзилі М. Лівицького; діяч УНДС Т. Леонтій був довголітнім головою Виконавчого органу УНРади. Пресовий орган УНДС — місячник «Мета» (1953 - 1972 рр.), що згодом стала напівофіціозом Державного Центру УНР в екзилі; короткий час у 1950-их pp. виходив «Бюлетень УНДС» у США; 4 випуски «Бібліотеки укр. державника» й ін.

Крім згаданих, видатні діячі: Є. Ґловінський, М. Кабачків, В. Соловій, О. Юрченко та ген.: М. Омелянович-Павленко, М. Садовський, О. Вишнівський, А. Валійський.

ДЖЕРЕЛА:

Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1955 - 1995.