Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Букер Таліафер Вашингтон (5 квітня 1856 - 14 листопада 1915 рр.)

Один з найвидатніших просвітителів і борців за освіту американських негрів, оратор, політик, письменник.

Букер Вашингтон народився на одній із плантаційув штаті Віргінія 5 квітня 1856 р. Він був сином чорної рабині і невідомого йому білого чоловіка.

Його мати працювала куховаркою у домі плантатора. У дитинстві, як і інші раби, не мав прізвища, а після закінчення Громадянської війни 1861 - 1865 рр. у США, яка принесла звільнення чорношкірим рабам, Букер вибрав собі прізвище першого Президента США Джорджа Вашингтона.

Після того як Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів, що поклала кінець експлуатації негрів і надала їм свободу від своїх колишніх господарів, мати Букера залишила плантацію.

Разом зі своїми дітьми вона перебралася у місто Малден, штат Західна Вірджинія, поруч зі столицею штату Чарльстон. Там маленький Букер самостійно навчився читання, а потім закінчив недільну школу, відкриту для дітей негрів.

Щоб хоч якось підтримувати свою родину і допомогти матері, вранці перед школою він підробляв, перекидаючи вугілля у кочегарці. Працював на солеварню, у вугільних шахтах, але продовжував займатися самоосвітою.

У 1872 р., у сімнадцять років, він вступив до Хемптонскій загальний сільськогосподарський інститут для студентів з чорним кольором шкіри у Вірджинії, де негрів навчали за програмами середньої недільної школи. Там він навчався протягом трьох років.

Закінчивши його, став учителем у негритянських школах Півдня і навіть короткий час працював секретарем генерала Самуеля Армстронга, ректора Хемптонского інституту. Потім Букер Вашингтон переїхав до Вашингтона, де продовжив освіту.

У 1879 р. отримав диплом вчителя і став викладати у Хамптонском інституті, куди була прийнята перша партія учнів-індійців. Написав кілька книг. Найвідоміша називається «Збудися від рабства». Букер Вашингтон був чудовим оратором, одним з видатних просвітителів і борців за освіту негрів.

У вересні 1895 р. при відкритті торгово-промислової виставки у місті в Атланті (штат Джорджія) виголосив промову, виклавши свою соціально-політичну концепцію, що складається у расовому і класовому світі і тісній співпраці білого і кольорового населення Сполучених Штатів.

Він став першим в історії Америки чорною людиною, яка виступила перед білою аудиторією. У своїй промові Букер Вашингтон просив рівноправності тільки у двох сферах: в отриманні роботи і у підприємництві.

Його промова за 10 хвилин сформувала стан расової політики на півдні США і зробила Букера Вашингтона вождем негритянського народу. Букер Вашингтон вмів привернути до себе уваги слухачів, і незабаром його публічні виступи стали приносити матеріальні плоди для інституту Таскігі. Президент Теодор Рузвельт радився з ним щодо призначень на державні посади чорношкірих і навіть білих південців.

У 1896 р. Букер здійснив подорож по Європі (Антверпен, Гаага, Париж і Лондон). Під час подорожі Вашингтон познайомився з Марком Твеном, був прийнятий королевою Вікторією.Повернувшись у США, Вашингтон став визнаним лідером тієї частини чорношкірого населення Америки, які вважали за необхідне мирне вирішення расової проблеми. Генерал Армстронг рекомендував Букера Вашингтона в якості організатора навчального процесу у щойно відкритому Індустріальному педагогічному інституті для людей з чорним кольором шкіри у Таскігі, штат Алабама. У 1881 р. Букер Вашингтон став директором інституту для учнів-негрів у Таскігі. Інститут у Таскігі давав середню освіту з ухилом для роботи у промисловості. Цьому навчальному закладу катастрофічно не вистачало коштів, грошей не було навіть для того, щоб докупити достатньо землі і побудувати на ній навчальні корпуси.

Коли на початку першого навчального року у Таскігі зібралися студенти, то лекції їм довелося слухати на підлозі розваленого будинку старої церкви. У Таскігі Букер Вашингтон створював умови для нормального навчання своїх студентів і одночасно вів викладацьку діяльність. Вашингтон розширив навчальну базу інституту і ввів вивчення сільськогосподарських предметів і ремесел. З року у рік він роз'їжджав по країні, коли у невеликій повозці, а коли верхи на мулі, збираючи гроші для свого інституту. При цьому рівень його інституту був такий, що переймати досвід і особливо досвід агрономічної школи приїжджали з Європи, Китаю і Японії. За життя Вашингтона інститут Таскігі продовжував рости і розвиватися. Університетський комплекс і студентський містечко складалися вже з більш ніж сотні нових будівель, а число студентів досягло 1600 чоловік. Інститут Таскігі є найкращим пам'ятником діяльності Букера Вашингтона у першій половині ХХ ст.

ДЖЕРЕЛА:

Політичні портрети Новітньої доби. Книга І — Північна Америка. — Навчальний посібник / Укладачі: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.Г.Лисенко., В.В.Сокирська,— Умань.: ПП Жовтий О.О., 2012. — 798 с.