Політологічна енциклопедія Книга VІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Терор політичний

Терор політичний (від лат. terror — страх, жах) — опозиційна діяльність екстремістських організацій або окремих осіб з метою систематичного або одиничного використання насильства (або його загрози) з метою залякування будь-кого (уряду, партії, населення, групи тощо). Основними причинами терору політичного, як і терору взагалі, є кризові ситуації, їх загострення, неспроможність суспільства, влади врегулювати існуючі конфлікти, розв'язати наявні суспільно- політичні проблеми. Основу тероризму становить конфлікт, а терор є «найкоротшим», найжорстокішим шляхом до його розв'язання. Суб'єктами терору політичного є окрема особа, група, організація, держава. Усталеної класифікації терору політичного немає.

Його класифікують як:

державний і недержавний (В. П. Ємельянов);

внутрішній і зовнішній;

соціальний, національний, світоглядний, сектантський, кримінальний, релігійний, культурний тощо.

Класифікують терор політичний також за територією виникнення та існування (транснаціональний, тотальний, селективний, локальний), за рівнем організації актів насильства (державний, тероризм опозиційних груп і сил, системний внутрішньодержавний, індивідуально-груповий), за елементами прояву (суб'єкти, об'єкти, зміст, мотиви, цілі, засоби, методи, наслідки).

Відповідно до ідеологічних орієнтацій виділяють терор політичний правий (неофашистський, правоавторитарний) та лівий (революційний, анархістський, троцькістський).

Класифікують також терор політичний як: метод політичної боротьби у мирний і воєнний час; індивідуальний, організований терор і терор як політика держави; терор як метод внутрішньополітичної боротьби і терористичні акції міжнародного характеру.

Основні ознаки терору політичного: насильство (у т. ч. масове); системність актів насильства (сталінські табори, розстріли, голодомори тощо); цілеспрямованість.

Центральним елементом терору політичного є терористичний акт: захоплення заручників, викрадення, поранення або і вбивство політичних, громадських, державних діячів, захоплення зброї, техніки, приміщень, звільнення засуджених чи тих, хто знаходиться під слідством, погрози, шантаж і т. ін. Терор політичний може здійснюватися стосовно окремої людини, групи людей (національної, расової, етнічної, релігійної), держави і т. ін. Засобами боротьби з терором політичним є: оперативно-розшукові, розвідувальні, інформаційні, соціально-економічні, психологічні, фізичні та ін.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015.; Мирного співіснування принцип // Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.