Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Бойкот

БОЙКОТ (англ. boycott) — спосіб політичної та економічної боротьби, що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. Для прикладу, відмова найматися на роботу, купувати продукію якогось підприємства.

Слово «бойкот» походить від імені англійського управителя маєтку капітана Чарльза Бойкота, який утискав фермерів і стосовного якого 1880 р. вперше було застосовано цей захід ірландськими орендарями. Авторитетні ірландські організації наказали, щоб ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсотні англійських штрейкбрехерів Англія змушена була підключити велику кількість військ. Як наслідок, управитель після одного такого збору врожаю переїхав назад в Англію.

Бойкот у міжнародних відносинах, за Статутом ООН, — один із примусових заходів (без застосування збройних сил) для підтримки миру. Полягає у відмові держави підтримувати стосунки з якою-небудь державою або групою держав.

Ч. Бойкот (1832 - 1897 рр.) і його сімя збирає свій врожай до прибуття військ. Гравюра із The Graphic, 29 листопада 1880 р.

Економічний бойкот у практиці міжнародних економічних відносин — форма економічної боротьби, засіб економічного впливу на інші країни, а також знаряддя втручання у їхні внутрішні справи, припинення відносин на знак протесту. У переносному значенні вживається як припинення відносин з ким-небудь на знак протесту проти чого-небудь.

Один з перших відомих бойкотів, ще до появи слова «бойкот», був організований аболіціоністського рухом в Англії у кінці XVIII ст. Члени руху відмовлялися споживати тростинний цукор та інші продукти рабської праці, і врешті-решт змогли переконати значну частину лондонського світла, що пити чай з цукром — аморально. Саме це стало однією з поштовхів до скасування рабства у Британській імперії у 1833 р.

Першим формальним бойкотом, організованим на державному рівні, був загальнонаціональний одноденний бойкот єврейських фірм і магазинів 1 квітня 1933 р. у нацистській Німеччині.

Бойкоти часто використовуються національно-визвольними рухами і у боротьбі за громадянські права. Наприклад, у першій половині XX ст., китайські націоналістичні рухи (рух 4 травня, Гоміньдан і ін.) Регулярно організовували бойкоти японських товарів у знак протесту проти політики Японської імперії по відношенню до Китаю. Махатма Ганді у 1921 р., під час боротьби за незалежність Індії закликав індійців бойкотувати британські фірми і навчальні заклади. Бойкоти місцевого рівня (проти конкретних організацій, які дискримінують за расовою ознакою) були одним з основних прийомів боротьби за цивільні права афроамериканців у США у 50-х і 60-х рр. ХХ ст.

Широко відомі бойкоти Олімпійських ігор. Наприклад, США і ряд союзників бойкотували літні Олімпійські ігри у 1980 р. у Москві через введення радянських військ в Афганістан у 1979 р. У відповідь СРСР і більшість соціалістичних країн бойкотували літню Олімпіаду у 1984 р. у Лос-Анджелесі.

ДЖЕРЕЛА:

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.; Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навчальний посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.; Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю.Р.Партологія: Навчальний посібник / За ред. М.І.Обушного. — К.: Арістей. — 2006. — 432 с.