Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Англійська політична думка

Андресюк Борис Павлович (нар. 1956) — народний депутат України третього і четвертого скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, кандидат економічних, доктор політичних наук.

Народився в с. Петропавлівці Одеської області. Закінчив Київський автодорожній інститут (1984 р.) та Академію менеджменту і приватизації (Німеччина, 1995 р.). У 1987-1992 рр. працював заступником, першим заступником голови Ленінського (Старокиївського) райвиконкому м. Києва, у 1992-1998 рр. — голова Старокиївської районної ради та райдержадміністрації. З 1998 р. і до початку 2000 р. заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад. У 2000 — 2002 рр. — голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Основні напрямки наукових досліджень: аналіз політичної трансформації українського суспільства, проблеми становлення місцевого самоврядування в Україні, трансформація ролі збройних сил в гарантуванні національної безпеки. Автор понад 30 праць, зокрема монографій «Политическая трансформация Украины: проблематичность и проблемы» (1995), «Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи» (1997), «На шляху до громадянського суспільства» (2000), «Реформування збройних сил України на сучасному етапі» (2002), а також численних публікацій у засобах масової інформації.

Е. Базовкін





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.