Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Альтруїзм

Альтруїзм (фр. altruisme, від лат. alter — інший) — моральний принцип, який передбачає безкорисливу дію або увагу, що спрямована на благо (задоволення інтересів) іншої людини (групи людей). Поняття А. вперше застосував О. Конт як узагальнення принципу жити заради блага інших і протилежність терміна егоїзм. О. Конт розрізняв інстинктивний А., який об'єднує тварин у рід, і людський А. як спонтанне, вроджене почуття. Як моральний принцип у подальшому розвинутий в ідеях французького Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо) й англійської школи етики (А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, А. Сміт). А. Шопенгауер розглядав А. як спрямованість на іншого через співчуття. За З. Фрейдом А. — невротична компенсація витісненого первісного егоїзму. Робилися також спроби подолати етичну опозицію А. — егоїзм шляхом розгляду іншого як унікального, подібного до мого. П. Сорокін своїм вченням про становлення інтегрального соціокультурного світу заклав підвалини творчого А.

Однією з форм практичної реалізації А. є меценатство.

Введение в политологию: Споварь-справочник / Под ред. В. П. Пугачева. — М., 1996; Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик,

М. С. Вершинин и др. — М., 2000; Сорокин П. А. Главные тенденции нашего времени. — М., 1997; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. -М„ 1997.

М. Лукашевич, М. Недюха